Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приражений
прирамки
прирахувати
прираяти
прирвати
приректи
приржавіти
пририхтовувати
прирівнювати
прирівнюватися
прирідок
приріст
приробити
прироблювати
приробляти
природа
природжіння
природити
природний
природність
природно
прирожденний
прирозуміти 2
приросити
приростати
приросток
прирощений
прирубати
прирубитися
прирубувати
приручати
присада
присаджувати
присадистий
присадити
присадкуватий
присалабенитися
присанабожитися
присапати
присапувати
присваха
присвідувати
присвідчити
присвідчитися
присвітити
присвітка
присвічати
присвічувати
присвоїти
присвоїтися
присвят
присвятити
присвяток
присвячувати
присвячуватися
присвящуватися
присербитися
присил
присилати
присилатися
присилити
присилля
присилування
присилувати
присиляти
присипаник
присипати
присипатися
присипка
присипляти
присихати
присівати
присівок
присід
присідати
присіди
присідка
присідлати
присідлувати
присікати
присікатися
присілок
присінечки
присінешний
присінки
присіння
присінок
присіпатися
присісти
присішок
присіяти
прискакати
прискаком
прискакувати
прискалка
присканець
прискаржити
прискаржувати
прискати
прискіпатися
прискочити
прискригнути
прискринок
прискрипати
прислати
прислини
прислівник
прислів'я
присліджувати
присліпуватий
прислон
прислуга
прислуговувати
прислужити
прислужувати
прислужуватися
прислух
прислухання
прислухати
прислухатися
Босіти, -сію, -єш, гл. Дѣлаться босымъ.
Відтоптати Cм. відтоптувати.
Глухачка, -ки, ж. = глуханя. Вх. Зн. 11.
Дудко, -ка, м. = одуд. Вх. Лем. 412.
Жахну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ гл. жахати. 1) Пугнуть. 2) Броситься, побѣжать. Вовк так і жахнув у лозняк. Тоді запорожці як жахнули! так чисто все забрали, а татар на ґамуз порубали. КС. 1882. XII. 591. 3) Вспыхнуть, вырваться (о пламени) Солома в сінях так і жахнула. Г. Барв. 458.
Кутниця, -ці, ж. Прямая кишка. Росомаха запуска скотині лапу під хвіст та видира кутниню. Радом. у.
Май II, нар. 1) Почти. Стали ми оба май у посліді. Федьк. 2) Больше. Вівця... остра... штрикає усюди, де найліпша паша, а від того дає май молока. Шух. І. 196. При сравнит. степ. прилагат. обозначаетъ усиленіе степени: гораздо. Май більший, май ліпший. Шух. І. 28. Голова май менша у пструга. Вх. Зн. 34. 3) май-май. Частью — частью. Риба май велика, май мала. Вх. Зн. 34.
Нежить, -ті, ж. = нежид. Після кішка як нап'єшся, — буде нежить. Мнж. 154. Напала мене нежить. Лебедин. у.
Поводитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Держать себя, обращаться. Де ж таки хто чував, щоб дитина так незвичайно з питимою своєю матінкою поводилась. МВ. І. 25. Так із тобою поводяться, як із своїм братом. МВ. (О. 1862. III. 56). 2) Быть въ обычаѣ. Бач, як у вас поводиться. Як за Хмельницького поводилось. Шапки з квіткою, як поводиться, не спорядили. О. 1861. III. 17. Ой у нас на Дону не поводиться сьому: син матері не бере, за брата сестра не йде. Чуб. V. 926. 3) Удаваться, имѣть успѣхъ. Підсіла до того чоловіка і просила, щоб росказав, де він його бачив і як йому поводиться. Кв. Як йому буде поводитись, яке коли нещастя випаде. Драг. 75.
Посмілішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться смѣлѣе.
Нас спонсорують: