Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приражений
прирамки
прирахувати
прираяти
прирвати
приректи
приржавіти
пририхтовувати
прирівнювати
прирівнюватися
прирідок
приріст
приробити
прироблювати
приробляти
природа
природжіння
природити
природний
природність
природно
прирожденний
прирозуміти 2
приросити
приростати
приросток
прирощений
прирубати
прирубитися
прирубувати
приручати
присада
присаджувати
присадистий
присадити
присадкуватий
присалабенитися
присанабожитися
присапати
присапувати
присваха
присвідувати
присвідчити
присвідчитися
присвітити
присвітка
присвічати
присвічувати
присвоїти
присвоїтися
присвят
присвятити
присвяток
присвячувати
присвячуватися
присвящуватися
присербитися
присил
присилати
присилатися
присилити
присилля
присилування
присилувати
присиляти
присипаник
присипати
присипатися
присипка
присипляти
присихати
присівати
присівок
присід
присідати
присіди
присідка
присідлати
присідлувати
присікати
присікатися
присілок
присінечки
присінешний
присінки
присіння
присінок
присіпатися
присісти
присішок
присіяти
прискакати
прискаком
прискакувати
прискалка
присканець
прискаржити
прискаржувати
прискати
прискіпатися
прискочити
прискригнути
прискринок
прискрипати
прислати
прислини
прислівник
прислів'я
присліджувати
присліпуватий
прислон
прислуга
прислуговувати
прислужити
прислужувати
прислужуватися
прислух
прислухання
прислухати
прислухатися
Вінець, -нця, м. 1) Вѣнокъ. Грин. ІІІ. 271, 545. Ізвила вінець та пішла в танець. Ой де взялися буйнії вітри, скинули вінок у тихий Дунай. Мет. 2) Вѣнецъ. На главу йому корону, вінець щирозлотий. К. Псал. 47. 3) Обрядъ вѣнчанія; вѣнецъ. Одчини ворітця до конця, Іде твоя сестриця од вінця. Мет. 170. Розчесав їй косу до вінця. Ном. № 8827. Що твоє дитя чувало? Під царським вінцем стояло, правою рукою шлюб брало. Мет. 171. 4) Дѣвство, дѣвственность. збавити, розвити вінець. Лишить дѣвственности. Ум. вінчик.
Гороби́ний, -а, -е. 1) Воробьиный. Повне гніздо горобиних голоцюцьків. МВ. І. 140. 2) Гороби́на ніч. Ночь, въ теченіе которой бываетъ сильная гроза, воробьиная ночь. Маркев. 15. І в горобину ніч прийдуть для такої панночки, як наша. Шевч. 282. 3) Гороби́ний горо́шок. Раст. a) Vicia angustifolia Roth. ЗЮЗО. І. 141. б) Vicia Cracca L. ЗЮЗО. І. 141. в) Lotus corniculatus L. ЗЮЗО. I. 127. Повився горобиний горошок. МВ. І. 140.
Збіг м. 1)га. Бѣглецъ, дезертиръ. 2) — гу. Бѣгство. збіг богоро́диці. Названіе дня 26 декабря. МУЕ. III. 37.
Крашениці, -ць, ж. мн. Красные суконные штаны у гуцуловъ. Шух. І. 120.
Ли́ся, -сі, ж. 1) = лисуна. Желех. 2) Раст. Fulicata atra.
Плечастий, -а, -е. Плечистый, широкоплечій. Візника плечастий, усатий. МВ. (О. 1862. III. 51).
Побіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Побѣсноваться.
Прудитися, -джуся, -дишся, гл. Ловить у себя въ одеждѣ блохъ, вшей. Лежа розмовляли, а хто прудився у кабиць. Котл. Ен. VI. 20.
Смітник, -ка, м. Мѣсто, куда сбрасываютъ соръ, мусоръ. Ум. смітничо́к. Найшла на смітничку ложку та в тин устромила.
Цмокати, -каю, -єш, гл. 1) Чмокать; щелкать языкомъ. Еней то цмокав, то свистав. Котл. Ен. 2) Цѣловать.
Нас спонсорують: