Випаровувати, -вую, -єш, гл. Испаряться. Вода у болоті раз-у-раз випаровує.
Гавкати, -каю, -єш, гл. Лаять. Собака і на святого гавка.
Ген нар. 1) Вонъ тамъ. На небі чистому ген хмара бовваніє. Ген там на долині під могилою огонь палає. 2) ген-ген. а) далеко-далеко. Пійдем ген-ген на гору. б) очень, сильно. Мотря таки ген-ген забарилась. 3) Какъ существительное: названіе дѣтской игры, состоящей въ бросаніи ножа (съ кулака, съ ладони, съ головы, зубами) такъ, чтобы онъ воткнулся въ землю. Не отсюда ли и выраженіе: дати гену — сильно побить?
Каломутитися, -мучуся, -тишся, гл. = каламутитися.
Кістричитися, -чуся, -чишся, гл. = костричитися.
Лапун, -на, м. Любящій щупаться. Такий лапун — усе з дівчатами лапається. Сказано, непутній чоловік.
Помарнотравити, -влю, -виш, гл. = помарнотратити.
Прокахикати, -каю, -єш, гл. Прокашлять сухимъ кашлемъ.
Скиглити, -глю, -лиш, гл. Визжать, стонать, плакать, издавать жалобные звуки. Скиглить, мов кривий цуцик. Чайка скиглить, літаючи, мов за дітьми плаче. Сови та пугачі скиглили, пугикали. Не скигли, бо ти всіх побудиш.
Слуга, -ги, об. Слуга. Яка пуга, така й слуга. Ум. служка, служенька, служечка. Ой маю я два служеньки, два братчики молоденькі.