Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поплохшати
поплутати
поплутатися
поплювати
поплюгавіти
поплюндрувати
поплюскнути
поплюсок
поплякати
поплямити
поплямитися
поплямкати
попобити
попобрьохатися
поповештатися
поповзом
поповзти
поповиварювати
поповий
попович
попововтузатися
поповчити
поповчитися
попогарикати
попогибіти
попоговорити
попогребти
попогрюкати
попогрякати
поподибати
поподути
попожуритися
попозіпати
попоїздити
попоїсти
попойти
попок
попокланятися
попокуделити
пополамати
пополовіти
пополоскати
пополотніти
пополохати
пополошити
пополошитися
пополуднувати
пополювати
пополякати
попоміряти
попомотати
попомучитися
попомуштрувати
попона
попонеділкувати
попоносити
попоноситися
попоночіти
попонудити
попонудитися
попонько
попоня
попоогризатися
попопам'ятати
попопанькатися
попопеліти
попоплакати
попопрати
попопросити
попоп'ястися
попорати
попоратися
попорватися
попорипати
попоробити
попорожнити
попорожніти
попороситися
попороскошувати
попороти
попоротися
попорохніти
попорохнявіти
попорошити
попорськати
попортяний
попосваритися
попосидіти
попослужити
попосміятися
попосмутувати
попостити
попостояти
попотіпати
попотіти
попотужити
попотупкатися
попотягти
попочванитися
попочок
поправа
поправді
поправити
поправка
поправлятя
поправуватися
попразен
попразниця
попразниче
попрати
попрацювати
попрацюватися
попращати
попретно
попри
поприбавляти
поприбивати
поприбігати
поприбірати
поприблуджуватися
Барда, -ди, ж. 1) Краюха хлѣба. Шейк. 2) Топоръ особой формы. Въ хотин. у. и у гуцуловъ: родъ плотницкаго топора съ широкимъ лезвіемъ. Шух. І. 87. Казала йому хату ставити без барди і сокири. Чуб. V. 819. А кедрина не калина, я сам їй тесав, що зарубав яснов бардов, як в серденько тяв. Федьк. ІІІ. 168. Ум. бардичка, бардочка. Як затну бардичку до бука. Федьк. І. 97.
Відстоювати, -стоюю, -єш, сов. в. відстояти, -стою, -їш, гл. 1) Простаивать, простоять. Побравсь до церкви, одстояв службу. МВ. (О. 1862. І. 91). 2) відстояти ноги. Отъ долгаго стоянія получить отекъ ногъ. Левиц. І. 147. Сідайте, бо ноги відстоїте. Г. Барв. 215. 3) Отстаивать, отстоять, защищать, защитить. Я оце вас усе одстоював. Мир. Пов. І. 141.
Зді́житися Cм. здіжуватися.
Купала, -ли, ж. 1) Имя женскаго существа, упоминаемаго въ пѣсняхъ въ ночь подъ 24 іюня во время празднества купалаДе Купала ночувала? Упала Купала на Йвана. Грин. III. 125. Ум. купа(й)лиця, купа(й)лочкаНа улиці купайлиці (Чуб. III. 195), — т. е. празднуется купалиКупалочка з купа вийшла та й окропом очі завішала. Мет. 312. В Купалочки три дочки. Мет. 311. Ой Купалочка купалася, на бережку сушилася. Чуб. III. 200. 2) Только: купала. Раст.: а)купаваВх. Уг. 248. б) Tussilago farfara. Вх. Уг. 248.
Мо́жність, -ности, ж. 1) Возможность. 2) Могущество, власть, сила. 3) Средства. Що не здарить можність наша, най покриє ласка ваша. Гол. III. 505.
Общитити, -чу, -чиш, гл. Защитить.
Осичаний, -а, -е. = осиковий. Ніяк не доступимо до осичаного прикілка. Грин. І. 70.
Помаленьку, помалесеньку, нар. Ум. отъ помалу.
Посумувати, -му́ю, -єш, гл. Погоревать, попечалиться. Там ніхто не посумує по твоєї смерти. Рудч. Чп. 234. Посумували чумаки, посумували, може котрий з їх і поплакав трохи — да що вже зробиш. Рудч. Ск. II. 154.
Умощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. умоститися, -щуся, -стишся, гл. Примащиваться, примоститься, умащиваться, умоститься, помѣщаться, помѣститься.
Нас спонсорують: