Громадя́нщина, -ни, ж. Общество, общественность. Cм. Громадянство. Закинене серед чужої нам громадянщини, серед чужоплемінного і чужоядного натовпу, слово наше ховалось тілько по невмірущих піснях.
Загні́чувати, -чую, -єш, сов. в. загніти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зарумянить, запечь хлѣбъ (пироги и пр.) такимъ образомъ, чтобы его корка приняла обычный ей красно-коричневый цвѣтъ, — для этого къ посаженному въ печь хлѣбу подгребаютъ горящіе угли или зажигаютъ тонкія щепки или солому. До двору, дружечки, до двору! ламайте сосонку додому, да коліть її на загніт, да загнічувать коровай. — 91. Спали соломи три крутені під челюстями, щоб загнітити, як хліб гнітять.
Засмія́ти, -мію́, -є́ш, гл. Осмѣять, засмѣять. Люде чужії її засміють.
Зві́сть, -ти, ж. = звістка. Ходять негарнії звісти. Не вийшла Галютонька, вийшла його свість, ой винесла королевичу да невеселу звість.
Мусулес, -су и мусу́лець, -льця, м. = муселець 1.
Німчити, -мчу, -чиш, гл. Онѣмечивать.
Охотний, -а, -е. Добровольный. охотне військо. Волонтеры, добровольцы. Як ми ув охотне військо од отця, од матері, од роду од'їзджали, ми з отцем, з матір'ю і з родом опрощення брали. Дума.
Повертіти, -чу́, -ти́ш, гл. Повертѣть, покрутить.
Прилокшити, -шу́, -ши́ш, гл. Прибить, избить. Прилокшили його добре.
Топіль, -пелі, ж. Водоворотъ. Розглянув, де найбільша топіль, вир і кинув, відвернувшися, в глубінь барилку.