Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поверхник
поверхниця
поверхничка
поверховиця
повершити
повеселити
повеселитися
повеселіти
повеселішати
повеселюватися
повести
повестися
повечеряти
повечіркувати
повечоріти
повештатися
повз
повзання
повзати
повзти
повзувати
повзуватися
повзун
повибивати
повибирати
повибігати
повибірати
повибіратися
повибовтувати
повибудовувати
повибурковувати
повивалювати
повиварювати
повивати
повиватися
повивач
повивертати
повивертатися
повивершувати
повивірчувати
повивіршувати
повивішувати
повиводити
повиводитися
повивозити
повиволікати
повивчати
повивчатися
повив'язувати
повигадувати
повиганяти
повигнивати
повигноювати
повигодовувати
повиголоднюватися
повигонити
повигортати
повигострювати
повигострюватися
повигравати
повигрібати
повигромаджувати
повигулюватися
повидавати
повидаватися
повидавлювати
повидати
повидатися
повидзьобувати
повидирати
повидіти
повидло
повидлянка
повидніти
повидноті
повидну
повидовбувати
повидумувати
повидурювати
повиж
повиживати
повижинати
повизбірувати
повизволяти
повиздихати
повизнаходити
повизолочувати
повиїдати
повиїжджати
повиїздити
повиймати
повикидати
повикінчувати
повикладати
повикликати
повикльовувати
повикнути
повиковирювати
повиковувати
повиколювати
повикопувати
повикореняти
повикорінювати
повикорчовувати
повикохувати
повикочувати
повикошувати
повикрадати
повикручувати
повикупляти
повикуповлювати
повикуповувати
повикурювати
повилазити
повиливати
повилинати
повилинювати
повилинюватися
повилітати
повилічувати
Бростур, -ра, м. Родъ растенія. Вх. Лем. 394.
Ганиж, -жу = ганус Вх. Пч. II. 34.
Губе́рня, -ні, ж. 1) Губернія. Чуб. V. 978. 2) Губернскій городъ. Сяя дорога до Київа губерні. Чуб. V. 980.
Зацвіріньча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = зацвірі́нькати. Употребляется также, когда рѣчь о дѣтскомъ говорѣ: Христос воскрес! — зацвіріньчала дітвора. Сим. 206.
Ідак, -ка, м. = їдець. Желех.
Мі́ряник, -ка, м. Землемѣръ. Вх. Зн. 36.
Порізно нар. Отдѣльно, врозь. Н. Вол. у. Планети не гуртом бігають, а вростич, жадна собі порізно. Ком. І. 25.
Посплітатися, -та́юся, -єшся, гл. Сплестись, переплестись. Королів цвіт посплітався з крученими паничами. Харьк.
Солотвина, -ни, ж. Соленое болото, солончакъ. Вх. Лем. 468.
Шкабати, -ба́ю, -єш, гл. = кабутати. (Въ игрѣ шапошник). Чуб. IV. 41.
Нас спонсорують: