Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поверхник
поверхниця
поверхничка
поверховиця
повершити
повеселити
повеселитися
повеселіти
повеселішати
повеселюватися
повести
повестися
повечеряти
повечіркувати
повечоріти
повештатися
повз
повзання
повзати
повзти
повзувати
повзуватися
повзун
повибивати
повибирати
повибігати
повибірати
повибіратися
повибовтувати
повибудовувати
повибурковувати
повивалювати
повиварювати
повивати
повиватися
повивач
повивертати
повивертатися
повивершувати
повивірчувати
повивіршувати
повивішувати
повиводити
повиводитися
повивозити
повиволікати
повивчати
повивчатися
повив'язувати
повигадувати
повиганяти
повигнивати
повигноювати
повигодовувати
повиголоднюватися
повигонити
повигортати
повигострювати
повигострюватися
повигравати
повигрібати
повигромаджувати
повигулюватися
повидавати
повидаватися
повидавлювати
повидати
повидатися
повидзьобувати
повидирати
повидіти
повидло
повидлянка
повидніти
повидноті
повидну
повидовбувати
повидумувати
повидурювати
повиж
повиживати
повижинати
повизбірувати
повизволяти
повиздихати
повизнаходити
повизолочувати
повиїдати
повиїжджати
повиїздити
повиймати
повикидати
повикінчувати
повикладати
повикликати
повикльовувати
повикнути
повиковирювати
повиковувати
повиколювати
повикопувати
повикореняти
повикорінювати
повикорчовувати
повикохувати
повикочувати
повикошувати
повикрадати
повикручувати
повикупляти
повикуповлювати
повикуповувати
повикурювати
повилазити
повиливати
повилинати
повилинювати
повилинюватися
повилітати
повилічувати
Набахту́рити, -рю, -риш, гл. Набить вздоромъ, пустяками (голову). Набахтурив йому голову.
Оденути, -ну, -не́ш, гл. Одѣть. К. (Желех.).
Підглибляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підглиби́ти, -блю́, -биш, гл. Углублять, углубить борозду. Богод. у.
Поперетиратися, -раємося, -єтеся, гл. То-же, что и перетертися, но во множествѣ.
Смух, -ху, м. Смушка, смушекъ. У Гребенки употреблено въ значеніи: мѣхъ звѣря. (Вовк) сидить і сам собі радіє, що смух його огонь, мов літом сонце, гріє. Греб. 385. Ум. смушок. Вас. 198.
Сороченя, -няти, с. Рубашечка, рубашенка, сорочечка. Шиє маленькеє сороченя. Шевч. ІІ. 223. Жиденята, як комашня, обідрані, в чорних сороченятах. Левиц. І. 95.
Точити, -чу́, -чиш, гл. 1) Точить на токарномъ станкѣ. Шейк. (Токарь) точить тарілку. Грин. III. 520. 2) Острить на точилѣ, точить. Точив ножиці, а все тупі. Шейк. 3) Цѣдить, лить, проливать. Пішов у другу темну хату точити горілку з барильця. Левиц. І. 144. Кров як воду точить. Шевч. 4)зерно. Очищать зерновой хлѣбъ на грохотѣ. Пшеницю точив. Екат. г. 5) Рыть, взрывать. Се той звірок, що нори точить Сквир. у. Шнуровані бітки землицю точат (як танцює). АД. І. 43. 6) Грызть. Миші точать пшоно. Шейк. Шашіль точить дерево. Лисичка дірку в санях точить. Чуб. II. 119. 7) Катить. Скаже мені робити — під гору камінь точити: поточу я камінь на місто. Гол. 8)війну. Вести войну. Войну з ляхами точив. О. 1862. II. 57. 9)брехню. Врать. І почнеш їм точити такеє, чого зовсім не поводилось на світі. О. 1862. V. 29. Точить брехню цілий день. 10)баляндраси, теревені, ля́си. Болтать вздоръ. Баляндраси точить дівці. Греб. 393. Точить баляндраси моїм дочкам. Левиц. І. 143.
Удання, -ня, с. 1) Удача. 2) Способность. Сила на уданню належить. Ном. № 1051.
Уперед нар. 1) Впередъ. Ні взад, ні вперед. Ном. № 7641. 2) Сначала, сперва. Ото увійшов він туди і не знає, на що уперед дивиться і що брать. Рудч. Ск. ІІ. 135. 3) Прежде, раньше. Живе там, і добріє йому жить, — ще краще як у того, що вперед був. Рудч. Ск. І. 90.
Цьвох меж., выражающее ударъ кнутомъ. А економ його батогом цьвох, цьвох. Ном. № 2346.
Нас спонсорують: