Випустіти, -тію, -єш, гл.
1) Опустѣть.
2) Совершенно обѣднѣть.
Давну́ти, -ну́, -неш, гл. см. Давити.
Зашумува́ти, -му́ю, -єш, гл. Запѣниться.
Мерша́виця, -ці, ж. Мертвоядъ, Silpha.
Натарабанити, -ню, -ниш, гл. Набарабанить. Мені у млині вуха натарабанило.
Плінуватий, -а, -е. У гребенщиковъ, о рогахъ: съ наростами и пленками.
Пристріт, -ту, м. Болѣзнь, происходящая, но понятіямъ народа, отъ дурной встрѣчи, сглазъ: лихорадочное и горячечное состояніе съ тошнотой, ломотой, коликами. Ув. пристрітище.
Розчавичити, -чу, -чиш, гл. = розчавити. А довгомудові так і смерть прийшла: довбня його розчавичила.
Роскапоститися, -щуся, -стишся, гл. Распакоститься.
Тестенько, -ка, тестечок, -чка, м. Ум. отъ тесть.