Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поверхник
поверхниця
поверхничка
поверховиця
повершити
повеселити
повеселитися
повеселіти
повеселішати
повеселюватися
повести
повестися
повечеряти
повечіркувати
повечоріти
повештатися
повз
повзання
повзати
повзти
повзувати
повзуватися
повзун
повибивати
повибирати
повибігати
повибірати
повибіратися
повибовтувати
повибудовувати
повибурковувати
повивалювати
повиварювати
повивати
повиватися
повивач
повивертати
повивертатися
повивершувати
повивірчувати
повивіршувати
повивішувати
повиводити
повиводитися
повивозити
повиволікати
повивчати
повивчатися
повив'язувати
повигадувати
повиганяти
повигнивати
повигноювати
повигодовувати
повиголоднюватися
повигонити
повигортати
повигострювати
повигострюватися
повигравати
повигрібати
повигромаджувати
повигулюватися
повидавати
повидаватися
повидавлювати
повидати
повидатися
повидзьобувати
повидирати
повидіти
повидло
повидлянка
повидніти
повидноті
повидну
повидовбувати
повидумувати
повидурювати
повиж
повиживати
повижинати
повизбірувати
повизволяти
повиздихати
повизнаходити
повизолочувати
повиїдати
повиїжджати
повиїздити
повиймати
повикидати
повикінчувати
повикладати
повикликати
повикльовувати
повикнути
повиковирювати
повиковувати
повиколювати
повикопувати
повикореняти
повикорінювати
повикорчовувати
повикохувати
повикочувати
повикошувати
повикрадати
повикручувати
повикупляти
повикуповлювати
повикуповувати
повикурювати
повилазити
повиливати
повилинати
повилинювати
повилинюватися
повилітати
повилічувати
Безвиводно, нар. Постоянно, безпрерывно. У нашого кравця безвиводно робота є. Волч. у.
Вірвант, -та, м. Желѣзная скобка, въ видѣ кольца, притягивающая одну деревянную часть предмета къ другой, также шину къ ободу колеса. Грин. II. 104. Рудч. Чп. 250.
Воювання, -ня, с. Веденіе войны, война. К. МБ. II. 188. Їх уста м'які як масло, а на серці воювання. К. Псал. 127. Не кидав свого запорозького звичаю — воювання. Мир. ХРВ. 81.
Галанці, -ців, м. мн. Узкіе брюки. У німецьких галанцях. Стор. I. 111. Носили латані галанці. Котл. Ен. IV. 14.
Заморя́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. замори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Замаривать, заморить, изнурить. Вона повинна умерти на той час і заморити все в домі. Левиц. Пов. 14. 2) Приводить, привести въ безпамятство, лишить чувствъ. Молодиці різали ногу, — вона казала, що слабого спершу заморяють, а тоді ріжуть. Кіев. г. Що ми того меду поїли! Було батько як. заморить колодок три, або й більш, як надбають його, — та і їсти вже не хочеться. Грин. II. 88. 3) замори́ти дідка́. Въ дѣтской игрѣ въ дідок: ударить палкою на лету деревянный шаръ (дідо́к). Ив. 25.
Ластів'я, я́ти, с. Дѣтенышъ ласточки. Як ластівка з ластів'ятами. Ном. № 9236. Ум. ластів'я́тко, ластів'яточко.
Мося́жний, -а, -е. Изъ желтой мѣди. Шух. І. 285.
Нара́джувати, -джую, -єш, сов. в. нара́дити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать. Вже вони мені пороги позбивали, ходячи да нараджуючи, щоб я притьмом брався. Г. Барв. 413. Хороше нарадив. Ном. № 6122. Її чоловіка хтось і нарадив. Мнж. 9.
Посестрина, -ни, ж. = посестра. Прибули й посестрини дружечками. О. 1862. VIII. 24.
Притупати, -паю, -єш, гл. 1) Прійти. Прийшло, притупало: позичте нам... Ном. стр. 298, № 258. 2) Утомить, ходя. Одпочинь оке, пане, трохи: ти уже притупав ноги, — тупає другий нехай. Котл. Од. 492.
Нас спонсорують: