Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поверхник
поверхниця
поверхничка
поверховиця
повершити
повеселити
повеселитися
повеселіти
повеселішати
повеселюватися
повести
повестися
повечеряти
повечіркувати
повечоріти
повештатися
повз
повзання
повзати
повзти
повзувати
повзуватися
повзун
повибивати
повибирати
повибігати
повибірати
повибіратися
повибовтувати
повибудовувати
повибурковувати
повивалювати
повиварювати
повивати
повиватися
повивач
повивертати
повивертатися
повивершувати
повивірчувати
повивіршувати
повивішувати
повиводити
повиводитися
повивозити
повиволікати
повивчати
повивчатися
повив'язувати
повигадувати
повиганяти
повигнивати
повигноювати
повигодовувати
повиголоднюватися
повигонити
повигортати
повигострювати
повигострюватися
повигравати
повигрібати
повигромаджувати
повигулюватися
повидавати
повидаватися
повидавлювати
повидати
повидатися
повидзьобувати
повидирати
повидіти
повидло
повидлянка
повидніти
повидноті
повидну
повидовбувати
повидумувати
повидурювати
повиж
повиживати
повижинати
повизбірувати
повизволяти
повиздихати
повизнаходити
повизолочувати
повиїдати
повиїжджати
повиїздити
повиймати
повикидати
повикінчувати
повикладати
повикликати
повикльовувати
повикнути
повиковирювати
повиковувати
повиколювати
повикопувати
повикореняти
повикорінювати
повикорчовувати
повикохувати
повикочувати
повикошувати
повикрадати
повикручувати
повикупляти
повикуповлювати
повикуповувати
повикурювати
повилазити
повиливати
повилинати
повилинювати
повилинюватися
повилітати
повилічувати
Бездольний, -а, -е. = бездільний. Ой вийди, вийди, дівчино бездольная! Чуб. V. 696. бездольна година. Бѣдствіе, несчастіе. Бували колись престрашні злигодні, бездольні години. Макс.
Бісиний, -а, -е. Бѣсовскій. Аф.
Відлустуватися, -туюся, -єшся, гл. Откалываться, отдѣляться слоями. Кора од осокора одлустується. Стриж.
Ґедз, -дза и ґедзь, -дзя, м. Oestrus bovis. Ґедзь його́ вкуси́в, — на йо́го напа́в. Онъ раскапризничался. — А що це тобі? ґедзь укусив, чи що? Канев. у. Ум. Ґе́дзик. Вки́нути ґе́дзика. Сказать что либо съ умысломъ раздражить. Оце вона прийшла та вкинула ґедзика, — паня й росходилась. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Замусо́лити, -лю, -лиш, гл. Замуслить, запачкать. Ото як ти корсетку замусолила.
Заси́тити, -чу́, -ти́ш, гл. Вогнать, загнать. Заситить оце кілок у землю. Лебед. у.
Майструва́ти, -ру́ю, -єш, гл. Мастерить, дѣлать. Ішли майстрі на Сіянську гору деревні рубати, церкву майструвати. Грин. II. 35. Коло хлівця татусь майструє домовину. Сим. 224.
Очкур, -ра, м. 1) Шнурокъ, вдѣваемый въ штаны для ихъ поддержанія, гашникъ. Чуб. VII. 46. КС. 1893. V. 279. Штани на йому без очкура й матні. Стор. МПр. 169. З переляку очкур луснув. Ном. Били мене скілько влізло — очкур перервали. Чуб. 2) У мѣщанъ: презрительное названіе крестьянина. Міщанин узиває селянинаочкур, чубрій, а селянин міщанинасалогуб. О. 1862. VIII. 32.
Свічарня, -ні, ж. 1) Подсвѣчникъ ? З голови буде лихтарня, з очей буде свічарня. Чуб. V. 1120. 2) Свѣчной заводъ. Н. Вол. у.
Совісний 2, -а, -е. Добровѣстный, совѣстливый.
Нас спонсорують: