Богобійний, -а, -е. Богобоязливый.
Закопи́лити Cм. закопилювати.
Збіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. збі́гти, -біжу́, -жи́ш, гл. 1) Убѣгать, убѣжать. Царя оставляет, ко шведом збігаєш. 2) Сбѣгать, сбѣжать съ чего. Бо я стою зовсім не там, де треба пити вам, та ще й вода од вас сюди збігає. 3) Попадать, попасть на дорогу (бѣжа). Дурів-дурів, та таки й збіг на свою стежку. 4) О времени: проходить, пройти, пролетѣть. Час збігав, туга якось потроху втихла. Півроку збігло за водою. 5) О жидкости: уходить, уйти; закипѣть и политься черезъ верхъ. Як молоко на огонь, збіжить, то дійки у корови порепаються. 6) Только сов. в. Сравняться въ бѣгѣ. Куди тобі протів мене збігти? 7) Только сов. в. — кого́. Напасть врасплохъ на кого. Тепер ляхи збіжать нас п'яних.
Зди́рство, -ва, с. Грабежъ, обирательство; вымогательство. Метнувся на здирство і душегубство ляхів та жидів.
Позаковувати, -вую, -єш, гл. Заковать (многихъ). Білі ніжки позаковували.
Садикати, -каю, -єш, гл. Тузить, бить.
Самодесятий, -а, -е. Я и еще десять.
Скабка, -ки, ж. Заноза. Скабку загнав у пучку.
Сохтувати, -ту́ю, -єш, гл. Спѣшить.
Ткачка, -ки, ж. = ткаля.
