Видимати, -маю, -єш, сов. в. видути, -дму, -меш, гл. Выдувать, выдуть. Тії дудочки видимають із скла бульбашку.
Відтупуватися, -пуюся, -єшся, гл. О звукахъ шаговъ: быть слышнымъ, отдаваться. Дзвінко й різко одтупувалися усі ступні по снігу.
Гатити, -гачу, -тиш, гл. 1) Гатить, запруживать, мостить. Мости мостили, греблі гатили. Я греблю гачу. Хоч греблю гати. (Так много). 2) Накладывать въ большомъ количествѣ. І на віщо стілько дров гатити в грубу? 3) Бить, колотить, рубить. Молотом гатити. І ногами товче, і пулами гатить. 4) Стрѣлять сильно, напр. изъ пушекъ. Із рушниць стріляли, другі з мущирів гатили.
Жолудо́вий, -а, -е. Желудовый. Жолудовий персток.
Люб'язни́й, -а, -е. Любезный, милый, пріятный. Водишся з люб'язними мені людьми. Знаю, чом тобі всі не люб'язні. Ум. люб'язне́нький.
Промазати, -мажу, -жеш, гл. Промазать извѣстное время.
Спивати, -ва́ю, -єш, сов. в. спити, зіп'ю, зіп'єш, гл. Пить, испивать, выпить, испить. Тут тобі не бувати, червоної крови не спивати. Дала дівчина козакові кохан-зілля спити. (Нехай) з кумою Хмельницькою мед-вино спиває. Спили зелене вино.
Тломити, -млю́, -ми́ш, гл. Уничтожать, истреблять, поѣдать. Тломили ласощі.
Торботряс, -са, м. Нищій, оборванецъ.
Тюгу! меж. = тю.
