Вербування, -ня, с. Вербованіе.
Зачува́тися, -ва́юся, -єшся, гл. Чуяться, чувствоваться. Їй не зачувалось, що вона где усе низче та низче. І. 98).
Мураши́нник, -ка, м. = мурашник.
Новий, -а́, -е́ Новый. новий рік. Новый годъ. На щастя, на здоров'я, на той Новий рік, щоб було ліпше, як торік.
Обніжок, -жка, м.
1) = обміжок. Упав сніжок на обніжок.
2) мн. Шерсть съ овечьихъ ногъ.
3) мн. Перекладины между ножками стола или стула.
Обрікатися, -каюся, -єшся, сов. в. обректи́ся, -чуся, -че́шся, гл. Давать, дать обѣтъ. Старий обрікався у Київ, одже і не довелось йому. Cм. обрік 1.
Одуріти, -рію, -єш, гл. Ошалѣть, обезумѣть. Всі кинулись, мов одурівши.
Позамучувати, -чую, -єш, гл. Замучить измучить (многихъ). Вони обидва такі катюги: жінок своїх чисто позамучували.
Понаплітати, -та́ю, -єш, гл. Наплесть (во множествѣ).
Тімашний, -а, -е. . — до Способный къ чему.
