Виорювати, -рюю, -єш, сов. в. виорати, -рю, -реш, гл.
1) Вспахивать, вспахать. Виорала дівчинонька мислоньками поле.
2) Находить, найти въ землѣ при паханіи. Не чув, щоб хто росказував, що в полі виорують лина.
Гу́тисько, -ка, гути́ще, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ стекляный заводъ.
Дотика́ти Ii, -ка́ю, -єш, сов. в. доткати, -тчу́, -че́ш, гл. Дотыкать, доткать, оканчивать, окончить тканіе. Уже небагато дотикать Ярошисі.
Кабіж, -жу, м. = шкода 1. Він став і стереже, щоб іще кабіжу не наробили.
Ласно нар. Вкусно.
Лягти́ Cм. лягати.
Наві́дини, -дин, ж. мн. Посѣщеніе, визитъ.
Оріх, -ха, м.
1) Орѣхъ. Був оріх, а тепер свистун. Соловійко на орісі, зозуленька на калині.
2) мн. — болотяні, водяні, чортові. Раст. Trapa natans L. Ум. орішок, орішенько.
Поперетирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и перетерти, но во множествѣ.
Темнісінький, -а, -е. Совершенно темный. Всіх покрила темнісінька (нічка), як діточок мати.