Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понюхати

Понюхати, -хаю, -єш, гл. Понюхать. Прийди, козаче, к моєму городоньку, понюхаєм зіллячка розмаринного. Чуб. V. 312. Табаки понюхаю. Рудч. ск. І. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 313.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНЮХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНЮХАТИ"
Вистромити, -ся. Cм. вистромляти, -ся.
Зачеря́пити, -плю, -пиш, гл. = зачерпнути. Сорока-білобока тоді злетіла в колодязь, зачеряпила там води да й винесла Іванові. Рудч. Ск. І. 136.
Лопати́лно, -на, с. Ручка у лопаты. Гайсин. у.
Партика, -ки, ж. Краюха, большой кусокъ хлѣба. Берд. у. На ж ти, Адаме, рискаль і мотику, іди робити на хліба партику. Гн. І. 19.
Підрубати, -баю, -єш, гл. Подрубить. Зелений дубе, чи не жаль тобі буде, як підрубають білу березу люде? Чуб. V. 494.
Піняти, -піму, -меш, гл. = пійняти. Руки розставив, щоб кота того піняти. Драг. 63.
Позагороджувати, -джую, -єш, гл. Загородить (многое).
Пухкий, -а́, -е́ 1) Рыхлый, мягкій (о хлѣбѣ, землѣ). Пухкий хліб удався. Н. Вол. у. Пухка паляниця, — хоч губами їж. Харьк. Земля пухка. Г. Барв. 212. 3) Мягкій, нѣжный. Пухкі овчини. Н. Вол. у.
Скручування, -ня, с. 1) Скручиваніе. 2) Сворачиваніе, поворачиваніе. О. 1862. V. Кух. 30.
Чинбарський, -а, -е. Кожевничій, кожевенный. Линтваревий кожух (пахне) за півмилі чинбарським квасом. Сим. 226.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНЮХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.