Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понурість

Понурість, -рости, ж. Угрюмость. Желех.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 313.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНУРІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНУРІСТЬ"
Бабиць, -ця, м. Раст. Alissum incanum. Лв. 96.
Вивозити Ii, -вожу, -зиш, сов. в. вивезти, -зу, -зеш, гл. Вывозить, вывезть. Не то кінь, що в болото увезе, а то, що з болота вивезе. Ном. № 7225. Вимету разком та вивезу возком. Ном. № 10791.
Зісхну́ти, -хну, -не́ш, гл. Ссохнуть, засохнуть. В сухар зісхне. Чуб. І. 64.
Мизка́ 2, -ки, ж. Мездра на кожѣ, мякоть во внутренности тыквы.
Обмотуватися, -туюся, -єшся, сов. в. обмота́тися, -та́юся, -єшся, гл. Обматываться, обмотаться.
Підхватистий, -а, -е. = підлепчастий. Підхватисті штани. Лохв. у.
Поперідь нар. Впереди. Мнж. 190.
Ростоптати, -ся. Cм. ростоптувати, -ся.
Тайничок, -чка, м. Ум. отъ тайник.
Утнути Cм. утинати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНУРІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.