Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понурість

Понурість, -рости, ж. Угрюмость. Желех.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 313.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНУРІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОНУРІСТЬ"
Бісота, -ти, ж. Власть нечистой силы; волшебство, колдовство. Бѣл.-Нос.
Кадриль, -лі, ж. Кадриль. Боярин насилу розігнав гурт, щоб поставити молодих до першої кадрилі. Левиц. І. 187.
Мі́сно нар. = міцно. Рудч. Ск. II. 152.
Незручність, -ности, ж. 1) Неловкость. 2) Несподручность.
Олива, -ви, ж. 1) Дерево: маслина. І обіймалася з виноґроном олива. К. МХ. 31. 2) Деревянное масло. Зеленою оливою оченьки залито. Мет. 103. Ум. оливка.
Подоповзати, -за́ємо, -єте, гл. Доползти (о многихъ).
Порозмивати, -ва́ю, -єш, гл. Размыть (во множествѣ).
Римарчук, -ка, м. 1) Сынъ шорника. 2) Подмастерій у шорника.
Синетарь, -ря, м.? Ей вівчарю, синетарю, покинь вівці пасти. Гол. III. 240.
Тисячоголовий, -а, -е. Имѣющій тысячу шовъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОНУРІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.