Велелюдний, -а, -е. Многолюдный. Да вознесуть його в громаді велелюдній.
Густи́й, -а́, -е́. Густой, частый, плотный. Хилітеся та густії лози. Густа каша дітей не розгонить. Густий гребінець. Густий гай. Густий, як патока. Густеє покривало. 2) Плотный, сильный. Густий віл. Де густа рука, не треба і дрюка. Густа земля. 3) Многолюдный. Базарь густий, як ярмарок. 4) Обильный (объ урожаѣ). Врожай того літа не густий удався. Ум. Густе́нький, густе́сенький.
Зади́млювати, -люю, -єш и задимля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. задими́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Заканчивать, коптить, закоптить. Повісив задимлювати. Стояла... сахарня з високим задимляним стовпом.
Заруча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. заручи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Обручать, обручить. А вже ж твою дівчиноньку заручили люде. 2) Только сов. в. Наставить руки? Примѣръ Cм. при словѣ заножити.
Обдряпувати, -пую, -єш, сов. в. обдряпати, -паю, -єш, гл. Оцарапывать, оцарапать; обдирать, ободрать.
Осідати, -да́ю, -єш, сов. в. осісти, -ся́ду, -деш, гл.
1) = обсідати, обсісти 1 и 2. Чи бач, як медяник мухи обсіли — зжени лишень. Осядуть думи, розіб'ють на стократ серце і надію.
2) Садиться, сѣсть. Він осівсь на возі. Ти осядь, осядь, тихий роєчку, у вишневому садочку. Так бились (птахи і звіри) цілий день, а потім увечері осіли усі опочивати. Не встояла вона на ногах і осіла знов на траву.
3) Осѣдать, осѣсть. Пил на дорозі осів. Ой у Краснім на ставочку туман осідає.
4) Поселяться, поселиться. Татарський беріг Славутиці... осіло козацтво. 23. Пішли вони у ліс, щоб знайти там собі угоду,. щоб осісти. злидні осіли. Бѣдность одолѣла. Удову сердешну такі злидні осіли, що живий жаль.
Спільний, -а, -е. Общій, совмѣстный. Не спільний хліб. Розмова стала спільною.
Строковий, -а, -е. На срокъ нанятый.
Турба, -би, ж. Безпокойство, хлопоты. Та й спать ляже, втомившися турбою такою.
Фірчак, -ка, м. = цвіркун.