Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повистьобувати
повисукувати
повисушувати
повисьорбувати
повитавати
повити
повитикати
повитикатися
повитирати
повитися
повитиця
повитісувати
повитолочувати
повитоптувати
повиточок
повиточувати
повитріщати
повитрухувати
повитрушувати
повиття
повитуха
повитягати
повиучувати
повихарчовуватися
повихатися
повихворюватися
повихитувати
повихлюпувати
повихнути
повиходити
повихожуватися
повихолоджувати
повихолоджуватися
повихоплювати
повихоплюватися
повихрещувати
повихрещуватися
повихритися
повихрищуватися
повиціжувати
повицуплювати
повичавлювати
повичернювати
повичісувати
повичка
повичунювати
повичухуватися
повишаровувати
повишивати
повишіптувати
повишкрьобувати
повишкрябувати
повишмаровувати
повишморгувати
повишукувати
повищати
повищати 2
повище
повищерблювати
повищипувати
повищирювати
повівати
повід
повідати
повідач
повідбатовувати
повідбивати
повідбірати
повідвалювати
повідвертати
повідвіновувати
повідвозити
повідв'язувати
повідгадувати
повідгнивати
повідгодовувати
повідгонити
повідгороджувати
повідгортити
повідгоряти
повідгризати
повідгрібати
повіддавати
повіддиматися
повіддирати
повіддушувати
повіддя
повідеркове
повідець
повідживати
повідживляти
повіджимати
повіджинати
повідіймати
повід'їдати
повідказувати
повідки
повідкидати
повідкладати
повідколуплювати
повідколупувати
повідкопувати
повідкочувати
повідкривати
повідкручувати
повідкупляти
повідкуплятися
повідкушувати
повідлазити
повідламувати
повідлітити
повідлічувати
повідломлювати
повідлучати
повідмерзати
повідмикати
повідмовляти
повіднімати
повідносити
повідня
Гуса́рський, -а, -е. Гусарскій. Левиц. Пов. 147.
Дві, двох, чис. Имен. пад. ж. р. отъ два. Двѣ. Дві хаті. Дві нозі.
Мі́лко нар. Мелко. Наори мілко, а посій рідко, то вродить дідько. Ном. № 7170. Ум. міле́нько.
Ошарпанець, -нця, м. Оборванецъ.
Підкрасти, -ся. Cм. підкрадати, -ся.
Пообувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть (во множествѣ).
Попідв'язувати, -зую, -єш, гл. Подвязать (во множествѣ). У саду дерева попідв'язувала. Черниг. у.
Свайба, свальба, -би, ж. Свадьба = весілля. Бісова свайба: бачиш які чорні тучі? — Видно біс жениться. Чуб. І. 24.
Шкураток, -тка, м. Ум. отъ шкурат.
Шпаґля, -лі, ж. = шпадля.
Нас спонсорують: