Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повистьобувати
повисукувати
повисушувати
повисьорбувати
повитавати
повити
повитикати
повитикатися
повитирати
повитися
повитиця
повитісувати
повитолочувати
повитоптувати
повиточок
повиточувати
повитріщати
повитрухувати
повитрушувати
повиття
повитуха
повитягати
повиучувати
повихарчовуватися
повихатися
повихворюватися
повихитувати
повихлюпувати
повихнути
повиходити
повихожуватися
повихолоджувати
повихолоджуватися
повихоплювати
повихоплюватися
повихрещувати
повихрещуватися
повихритися
повихрищуватися
повиціжувати
повицуплювати
повичавлювати
повичернювати
повичісувати
повичка
повичунювати
повичухуватися
повишаровувати
повишивати
повишіптувати
повишкрьобувати
повишкрябувати
повишмаровувати
повишморгувати
повишукувати
повищати
повищати 2
повище
повищерблювати
повищипувати
повищирювати
повівати
повід
повідати
повідач
повідбатовувати
повідбивати
повідбірати
повідвалювати
повідвертати
повідвіновувати
повідвозити
повідв'язувати
повідгадувати
повідгнивати
повідгодовувати
повідгонити
повідгороджувати
повідгортити
повідгоряти
повідгризати
повідгрібати
повіддавати
повіддиматися
повіддирати
повіддушувати
повіддя
повідеркове
повідець
повідживати
повідживляти
повіджимати
повіджинати
повідіймати
повід'їдати
повідказувати
повідки
повідкидати
повідкладати
повідколуплювати
повідколупувати
повідкопувати
повідкочувати
повідкривати
повідкручувати
повідкупляти
повідкуплятися
повідкушувати
повідлазити
повідламувати
повідлітити
повідлічувати
повідломлювати
повідлучати
повідмерзати
повідмикати
повідмовляти
повіднімати
повідносити
повідня
Журба́, -би́, ж. 1) Печаль, кручина, горесть, грусть, тоска: забота. Журба не матінка. Ном. № 2259. Журба сорочки не дасть. Ном. № 2260. Уже лужечки, бережечки вода поняла, молодую Марусю журба обняла. Мет. 135. От журба йому твій кінь Н. Вол. у. Ой є в мене, мати, ищи журби у хаті: перва журба — дитина малая, друга журба — свекруха лихая, третя журба — милий покидає. Н. п. Козак журби не має. Ном. № 717. Журба сього світу і инші жадоби входять і глушять слово. Єв. Мр. IV. 19. 2) Траурный платокъ (черный съ бѣлымъ). Борз. у. Ум. жу́рбонька, жу́рбочка. З старим життя — сухота моя, з малим життя — журбонька моя. Чуб. V. 700.
Наката́ти, -та́ю, -єш, гл. Сдѣлать чего-либо много. Ой напив, нагуляв, на сто рублів накатав. Чуб. V. 1091.
Повістити, -щу, -стиш, гл. 1) Разсказать. Де котрий пожартує, инший стам та свій смуток — жаль повістить. МВ. І. 44. 2) Извѣстить. Пішли люде у слободу повісти́ти. Мнж. 130.
Роз'ятрюватися, -рююся, -єшся, сов. в. роз'ятритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Растравляться, растравиться. Рана роз'ятрилась. 2) Воспламеняться, воспламениться, возбудиться. Почувши хміль, хлопці роз'ятрились — тільки б гуляти. Св. Л. 188.
Слідом нар. 1) = слідком. Слідом за дідом. Ном. № 11837. 2) Какъ должно. Треба слідом все робити. Левч. 56.
Соромитися, -млюся, -мишся, гл. Стыдиться, конфузиться. Бо я вже й Бога не боюсь і не соромлюся людей. Шевч.
Стьожина, -ни, ж. = стьожка. Яку тобі та стьожину купить? Червоную, дівчино, червону, щоб висіла із застіжок додолу. Мил. 110.
Устодолитися, -люся, -лишся, гл. Установиться (о погодѣ). Дощі й непогоди: не устодолиться ніяк. Васильк. у. Швидко місяцеві кватиря, — може устодолиться. Черк. у.
Хряпко нар. О дорогѣ: покрыто колотью. Дуже хряпко їхать, — так колеса і підскакують, — тоді саме підмерзло. Новомоск. у. Тоді було сухо, я це добре запримітив. Ішов дощик і підмерзло, стала ніби то ожелідь. Але хоча й було хряпко, так у мене коні були ковані. Екатер. у.
Чертець, -тця, м. = Чертіж. Вх. Зн. 80.
Нас спонсорують: