Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повистьобувати
повисукувати
повисушувати
повисьорбувати
повитавати
повити
повитикати
повитикатися
повитирати
повитися
повитиця
повитісувати
повитолочувати
повитоптувати
повиточок
повиточувати
повитріщати
повитрухувати
повитрушувати
повиття
повитуха
повитягати
повиучувати
повихарчовуватися
повихатися
повихворюватися
повихитувати
повихлюпувати
повихнути
повиходити
повихожуватися
повихолоджувати
повихолоджуватися
повихоплювати
повихоплюватися
повихрещувати
повихрещуватися
повихритися
повихрищуватися
повиціжувати
повицуплювати
повичавлювати
повичернювати
повичісувати
повичка
повичунювати
повичухуватися
повишаровувати
повишивати
повишіптувати
повишкрьобувати
повишкрябувати
повишмаровувати
повишморгувати
повишукувати
повищати
повищати 2
повище
повищерблювати
повищипувати
повищирювати
повівати
повід
повідати
повідач
повідбатовувати
повідбивати
повідбірати
повідвалювати
повідвертати
повідвіновувати
повідвозити
повідв'язувати
повідгадувати
повідгнивати
повідгодовувати
повідгонити
повідгороджувати
повідгортити
повідгоряти
повідгризати
повідгрібати
повіддавати
повіддиматися
повіддирати
повіддушувати
повіддя
повідеркове
повідець
повідживати
повідживляти
повіджимати
повіджинати
повідіймати
повід'їдати
повідказувати
повідки
повідкидати
повідкладати
повідколуплювати
повідколупувати
повідкопувати
повідкочувати
повідкривати
повідкручувати
повідкупляти
повідкуплятися
повідкушувати
повідлазити
повідламувати
повідлітити
повідлічувати
повідломлювати
повідлучати
повідмерзати
повідмикати
повідмовляти
повіднімати
повідносити
повідня
Вистроювати, -строюю, -єш, сов. в. вистроїти, -строю, -їш, гл. 1) Наряжать, нарядить. 2) = будувати, збудувати. Вистроїв їм хату. Рудч. Ск. І. 164.
До́лонько, -ка, м. Ум. отъ I. Діл.
Зичли́во нар. Доброжелательно.
Йойчик, -ка, м. пт. Пѣночка обыкновенная. Желех.
Кріпенький, -а, -е. Довольно крѣпкій. Я ж хоч був собі п'яненький, а в ногах таки кріпенький. Сніп. 138.
Лучкова́тий, -а, -е. Дугообразный. — кінь. Лошадь съ вогнутой спиной.
Пересторога, -ги, ж. Предостереженіе. Єдного пригода — другого пересторога. Ном. № 3908. О. Гервасій не чув сієї перестороги. Св. Л.
Покоростявіти, -вію, -єш, гл. 1) Заболѣть чесоткой. 2) Покорявѣть, сдѣлаться шероховатымъ, пятнистымъ (о кожѣ человѣка или растенія). Кавуни покоростявіли. Лебед. у. Чогось картопля наша покоростявіла. Черниг. у.
Прихвалювати, -люю, -єш, сов. в. прихвалити, -лю, -лиш, гл. Похваливать, похвалить, прихваливать, прихвалить. Зміев. у. «Як питатимуть (на ярмарку), чи добрий, так ти прихвали та ше й забожись». Коли так, вивів, давай прихвалювати та божитись, — люде і купили зараз. Мнж. 146.
Уколисувати, -сую, -єш, сов. в. уколисати, -шу, -шеш, гл. Убаюкивать, убаюкать въ люлькѣ. В колисанонці Боже дитя, колисала го Божая Мати, уколисала, твердо заснула. Гол. IV. 22.
Нас спонсорують: