Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повити

Повити Cм. повивати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 217.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВИТИ"
Вистругати Cм. вистругувати.
Градівник, -ка, м. Знахарь, управляющій градомъ. Шух. І. 43.
Діду́сь, діду́сьо, -ся, м. = Дідунь. К. ЧР. 4. Ном. № 5677. Дідусь ще гуляє, а батько вже вмер. Шевч. 205. Ум. Діду́сенько, діду́сечко, діду́сик. Мет. 472.
Заму́ляти, -ляю, -єш, гл. Начать давить, тереть, мозолить. Чоботи так замуляли, що мусив скидати.
Обосоніж нар. = босоніж. Цілу зіму проходять обосоніж і онучон не знають. О. 1861. X, 39.
Подоволочувати, -чую, -єш, гл. Окончить бороновать послѣ посѣва (во многихъ мѣстахъ).
Помутити, -чу́, -тиш, гл. = скаламутити.
Тинок, -нка, тино́чок, -чка, м. Ум. отъ тин.
Ускосом нар. Искоса. Здалека сідає, вскосом дивиться.
Шатерник, -ка́, м. Живущій въ шатрѣ, кочевникъ. Що скаже світ про нас, трояне? Що ми шатерники-цигане. Котл. Ен. V. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.