Березовий, -а, -е. 1) Березовый. На тобі листя березовеє. Поплавці з березової кори біліли разками по лозах. 2) Какъ эпитетъ при нѣкоторыхъ сущ. означаетъ: розги. Хведько не вчивсь і скуштував березової кашки. Дати березової каші. Березовим пером виписувати. Березової дам припарки. уже не їсть березової каші. Уже вышелъ изъ школьныхъ лѣтъ.
Відерник, -ка, м.
1) Дѣлающій ведра.
2) Горшокъ, чугунъ вмѣстимостью въ 1 ведро. Купила собі горщик-відерник.
Дощува́тий, -а, -е. Дождливый. Дощувате літо.
За́ку́ска, -ки, ж. Закуска. Спасибі за закуску, що ззів курку й гуску. Ум. за́кусочка.
Клюбака, -ки, ж. = ключ 3.
Нагина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. нагну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Нагибаться, нагнуться, наклоняться, наклониться. Аж верби нагинались слухать тую мову. Що робити — не прибити, жати — не нагнеться.
Плюгавіти, -вію, -єш, гл. = поганіти.
Пролиґати, -ґаю, -єш, гл. Проглотить. Музика що затирлиґав, то і пролиґав.
Роспукати, каю, -єш, сов. в. роспукнути, -ну, -неш, гл.
1) Разрываться, разорваться, лопнуть, треснуть. Роспукає серце, каменіють груди.
2) Расцвѣтать, расцвѣсть, распускаться, распуститься. Подивлюся на калину, вона роспукає.
Спосібний, -а, -е. 1) Годный, пригодный, нужный. Такий спосібний, як віл до корита. Він мені чоловік спосібний, бо він лісу стереже, то й дров дасть.
2) Удобный, надлежащій, своевременный. Дорога спосібна.