Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полуда
полудання
полуденний
полуденник
полуденниці
полуденок
полудень
полуденькувати
полуднання
полуднати
полудневий
полуднець
полуднє
полудній
полуднувати
полуднювати
полудрабок
полудуватий
полужупанчик
полузати
полузка
полукіпок
полумацьок
полумисок
полуміння
полумінь
полум'я
полум'яний
полум'ячко
полунати
полуниця
полуничний
полуничник
полуничниця
полуночний
полуночниця
полупанійка
полупанок
полупати
полупати 2
полупетро
полупити
полупитися
полупотіти
полурибка
полурізка
полусеток
полуск
полускати
полускирт
полусорочини
полустав
полуставець
полутабенковий
полутабенок
полуцвіт
получабак
получати
получити
получчати
получче
полушка
польгувати
полька
польнувати
польованець
польовий
польовик
польовина
польовка
польовниця
польський
польськість
польце
польща
польщак
польщачка
польщизна
полюбити
полюбитися
полюбляти
полюбовник
полюбовниця
полюбувати
полювання
полювати
полюддя
полюдніти
полюдськи
полютувати
полюховка
полюштатися
полявина
полягати
полягти
полягтися
поляк
поляка
полякати
полякатися
поляна
полянки
поляпас
поляпати
поляпатися
поляскати
полятиця
поляченько
полячитися
полячок
поляшити
поляшитися
полящати
помагати
помагатися
помагач
помаґлювати
помазанець
помазання
помазати
Безматерній, -я, -є. Лишенный матери, сирота безъ матери. І не одну безматірню дитину від болести лихої рятувала, збірала сирот в затишну хатину. К. Бай. 138.
Безра́дісний, -а, -е. Безотрадный.
Гір'Я, -р'я, с. соб. Горы. Хоц ти зійдеш і гір'я і поділля, то таки не знайдеш над мов подвір'я. Чуб. V. 191.
Зале́глий, -а, -е. 1) Залежалый. 2) Недоплаченый.
Невгарен, невгарний, -а, -е. Не способный. Невгарен росказати, як вірно та щиро тебе люблю. О. 1861. VIII. 20. Невгарен і люльки запалить. Прилуц. у.
Розснаститися, -щуся, -стишся, гл. Развалиться, разломаться (о чемъ либо сдѣланномъ, сбитомъ изъ различныхъ частей). Журавель коло криниці розснаститься, як недобре збитий. Рк. Левиц.
Угибати, -баю, -єш, гл. Погибать; о лѣтахъ: уходить. Мої младі літа марні угибають. Вх. Лем. 476.
Футро, -ра, с. 1) = хутро. 2) Шуба, шубка. Гол. Од. 17. Треба було Орисі футро справити, — ще й не справити, а верх набрати, бо блам був готовий з Мавшого футра. Св. Л. 183. Ум. футерко. Гол. Од. 17.
Шалапутство, -ва, с. 1) Легкомысленность, сумасбродство. 2) Раціоналистическая секта, отрицающая церковную іерархію и обряды.
Шибучий, -а, -е. Бьющій въ носъ.
Нас спонсорують: