Вуточка, -ки, ж.
1) Ум. отъ вутка.
2) Родъ хороводной игры.
Дуди́ло, -ла, м. пт. удодъ.
Менджигува́ти, -гую, -єш, гл. = манджувати.
Мизи́нчик, -ка, м. Ум. отъ мизи́нець.
Москаленя́, -ня́ти, с. 1) Ребенокъ-великоруссъ. 2) Ребенокъ солдата.
Очутіти, -тію, -єш, гл. = очутитися 1. Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї.
Понаказувати, -зую, -єш, гл. Наговорить (во множествѣ). Понаказували моїй матері такого, чого й зовсім не було.
Потріпки, -ків, м. мн. Клочки льна, отпадающіе при трепаніи его треплом.
Стадня, -ні, ж. = стайня.
Чатувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Сторожить, караулить. Чатували козаченьки у зеленім гаю. Раз, чатуючи з десятком козаків у полі, попався був я у таку западню, що без їх як раз поліг би головою. Чатуємо на всі чотирі вітри, по всіх могилах верховинах в полі горять сторожові огні, фиґури.
2) Подстерегать. В кущах чатують на звірину. На бесурмен у полі чатували.
3) Поджидать, выжидать. Буде чатувати, доки вкраде. Легіні зроблять дорогу від церкви та чатують, як яка дівка приходить.
