Вигострюватися, -трююся, -єшся, сов. в. вигостритися, -рюся, -ришся, гл. Вытачиваться, выточиться, выостриться.
Ґедзу́нок, -нку, м. Искусство, умѣнье; толкъ. Треба на хитрощі, коли ґедзунку не достає. У сього малого хлопця немає ґедзунку бігти.
Доближа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. добли́зитися, -жуся, -жишся, гл. Приближаться, приблизиться. Доближаюся до клуні.
Засокота́ти, -чу́, -чеш, гл. Закричать, закудахтать (о курахъ). Півень засокотав, заляпав крилами і заспівав.
Застано́ва, -ви, ж. = застава 1. Поніс чоловік до жида ціп на застанову, щоб навірив горілки. Жидові клади застанову як позичаєш, а йому не треба. Кожух у застанові.
Кари, кар, ж. мн. Водовозные дроги. Колеса, бендюги і кари, і самиї церковні мари.
Навіди́ти, -ві́джу, -диш, гл. 1) = навідати 1. 2) навіди́ло його. Онъ обезумѣлъ, одурѣлъ. Кінь... побіг дорогою назад у село. Чоловік переймає, а він, — як навідило його, — все не дається перенняти. Чи навідило твою маму? Що ти робиш? Cм. навіженство, навішений, навіджений.
Піхурчик, -ка, м. Ум. отъ піхур.
Пошивка, -ки, ж. = пошиванка 1.
Чинбарь, -ря, м. Кожевникъ.
