Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

польщизна

Польщизна, -ни, ж. Польская народность, польскій языкъ, духъ. Велику робить нам він (М. Вовчок) підмогу, очищаючи смак рідної мови од польщизни. К. (Хата, XIV). Навчили ми ляхву латину занедбати, польщизною листи й літописи писати. К. Дз. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 291.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЬЩИЗНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЬЩИЗНА"
Ачу́, меж. = Ацю.
Батова, -ви, ж. 1) Запорожскій обозъ вьючныхъ лошадей. 2) Отрядъ, партія. Аж онде яка багнова од шинку йде. Канев. у. 3) Нѣсколько паръ воловъ цугомъ. Черк. у.
Бджолове, -вого прил. въ знач. сущ. Подать съ улья (въ прежнее время).
Заладна́ти, -на́ю, -єш, гл. = залагодити. Стріха в його добре попрогнивала і мохом пообростала: треба заладнати. Г. Барв. 14.
Запле́нтатися, -таюся, -єшся, гл. Забресть.  
Манасти́рь, -ря, м. Монастырь. Посадили на покуту в манастырь. Левиц. І. підвести під манастирь. Одурачить. Обдурив геть нас старий; так підвів під манастирь.
Нага́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Налаяться.
Несправний, -а, -е. Неаккуратный, неисправный.
Од'ї.. Cм. отъ від'їдати до від'їхати.
Стрімкий, -а, -е. 1) Высокій, тонкій и високій; крутой. Стрімка хата. Канев. у. Цей причілок дуже стрімкий. 2) Стоймя стоящій (о пахоти). Як кидаєш зерно на стрімку ріллю, то зерно западає глибоко. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЬЩИЗНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.