Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

польовик

Польовик, -ка, м. 1) Житель полей, равнинъ. 2) Бѣсъ, живущій въ полѣ. Левч. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЬОВИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛЬОВИК"
Гоблюванка, -ки, ж. Стружка. Вх. Лем. 404.
За́йвий, -а, -е. Лишній. Левиц. Пов. 22. Давай вони зерном ділиться. От одно зерно та зайве було. Рудч. Ск. І. 141. За́йва мо́ва. Лишнія слова. О, я зайвої мови не люблю. Черк. у. За́йва годи́на. Свободное время. Як матиму зайву годину, — зайду.
Кавуниця, -ці, ж. = кавунка.
Ми́слонька, -ки, ж. = мисленька.
Оренда, -ди, ж. Аренда. Держав у його на оренді кормчу. ЗОЮР. І. 241.
Проколоти, -ся. Cм. проколювати, -ся.
Різанина, -ни, ж. Рѣзня. Св. Л. 104. Греб. 350. К. Кр. 27. Опять війна і різанина. Котл. Ен. VI. 61.
Смертенний, -а, -е. Смертельно, безнадежно больной. Де вже їй устати? Зовсім смертенна лежить. МВ. (О. 1862. І. 92).
Сосняк, -ка, м. Молодой сосновый лѣсъ.
Умолотися, умелюся, -лешся, гл. Подвергнуться умолу, убыли при помолѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛЬОВИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.