Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приглядати
приглядатися
приглядіти
приглядуватися
приглянути
приглянутися
пригнада
пригнаджати
пригнати
пригнатися
пригніздитися
пригніт
пригнітати
пригніток
пригнічувати
пригнути
приговір
приговірка
приговорити
приговорювати
приговтати
приговтатися
пригода
пригоддя
пригодитися
пригодовувати
пригодонька
пригоже
пригожий
приголовач
приголовник
приголовок
приголубити
приголубливий
приголублювати
приголублюватися
пригонити
пригонич
пригорілий
пригоріти
пригорнути
пригород
пригороджувати
пригортати
пригортатися
пригорщ
пригостити
приготовка
приготування
приготувати
приготуватися
пригра
пригравання
пригравати
пригребиця
пригрів
пригрівати
пригромитися
пригрубник
пригрубок
пригрудча
пригрустити
пригрущати
пригукувати
пригулень
пригуляти
пригуменок
придабашка
придавати
придаватися
придавити
придавлювати
придалий
придане
приданяне
придати
придатний
придатність
придаток
придбавати
придбання
придбати
придбовувати
придверний
придержати
придержувати
придержуватися
приджиджулити
приджиджулитися
придзиґльований
придзиґльованка
придибанчик
придибати
придибачка
придибашка
придивитися
придивлятися
придихатися
приділ
приділити
приділяти
придоба
придобний
придобно
придобритися
придобрюватися
придовжитя
придоглянути
придолинок
придолоб
придомок
придохлий
придріпанець
придріпатися
придрукувати
придужати
придумати
придумувати
придуркуватий
придути
Водник, -ка, м. пт. приморская ласточка, Sterna hirundo. Вх. Лем. 400.
Ворона, -ни, ж. 1) Ворона. Ворона маненька, та ріт великий. Ном. 2) — морська. пт. = синьоворонка. Вх. Пч. II. 9.
Ганок, -нка и пр = ґанок и пр.
Добі́гатися, -гаюся, -єшся, гл. Добѣгаться. Добі́гатися чого́. Достичь чего. Борз. у.
Жак, -ку и -ка, м. 1) Расхищеніе, грабежъ, расхватъ. На жак кидати. 2) Работа всѣмъ обществомъ при условіи, что каждый получаетъ добываемаго продукта (напр. сѣна при косьбѣ общественнаго сѣнокоса) столько, сколько за одинаковое для каждаго время успѣетъ добыть. Косять, було, так: от як поспіє трава.... осавула.... з вечора того дня, що мається буть косовиця, дає повістку.... Тоді вже годі висипаться.... Инчий летить чуть світ на громадський жак.... Кожний норовив так справить косу як бритву, щоб не треба було вже завтра клепать, бо там так: одвихнись на саму малу годину, вже й програв, звичайно, як на жаку. Драг. 243. 3) Школьникъ, бурсакъ. К. ПС. 70. А такъ какъ школьники въ то же время и пѣли въ церковномъ хорѣ, то отсюда у лемковъ жак — церковный пѣвчій. Вх. Лем. 413. Отсюда-же и выраженіе: битий жак — бывалый человѣкъ, тертый калачъ. О, то битий жак! Ном. № 5701. Продасть і викупить і гроші пощитає (битий жак). Ном. № 13740. 4) Рыболовный снарядъ, разновидность ятіра. Жак на обручах, крил сажень два, три п'яла на крило. — Жак-полежак: положить (його рибалка), а сам і ляже спать, а за сіткою вже не буде спать. Черн. Губ. Вѣд. 1853, № 9, стр. 62. 5) Насѣкомое = бомок. Вх. Пч. І. 7.  
Каламарь, -ря, ж. 1) Чернильница. Піп жне з олтаря, а писарь з каламаря. Ном. № 212. 2) Пузырекъ. 3) Сосудъ, въ которомъ гуцульскіе плотники держать разведенную въ водѣ сажу. Шух. І. 88. Ум. каламарчик.
Льо́лька, -ки, ж. Ум. отъ льоля.
Півкварта, -ти, ж. Мѣра жидкости: полуштофъ, 1/20 ведра. Чи то Бог покарав мене, чи півкварта горілки зашкодила мені. Левиц. І. 124.
Помолодикувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть молодымъ человѣкомъ. Сьогодні сиву шапку на бакир зверне, помолодикує; на завтра чорну смушеву. Г. Барв. 103.
Слуга, -ги, об. Слуга. Яка пуга, така й слуга. Ном. № 8012. Ум. служка, служенька, служечка. АД. І. 10. Ой маю я два служеньки, два братчики молоденькі. Чуб. V. 929.