Водник, -ка, м. пт. приморская ласточка, Sterna hirundo.
Ворона, -ни, ж.
1) Ворона. Ворона маненька, та ріт великий.
2) — морська. пт. = синьоворонка.
Ганок, -нка и пр = ґанок и пр.
Добі́гатися, -гаюся, -єшся, гл. Добѣгаться. Добі́гатися чого́. Достичь чего.
Жак, -ку и -ка, м. 1) Расхищеніе, грабежъ, расхватъ. На жак кидати. 2) Работа всѣмъ обществомъ при условіи, что каждый получаетъ добываемаго продукта (напр. сѣна при косьбѣ общественнаго сѣнокоса) столько, сколько за одинаковое для каждаго время успѣетъ добыть. Косять, було, так: от як поспіє трава.... осавула.... з вечора того дня, що мається буть косовиця, дає повістку.... Тоді вже годі висипаться.... Инчий летить чуть світ на громадський жак.... Кожний норовив так справить косу як бритву, щоб не треба було вже завтра клепать, бо там так: одвихнись на саму малу годину, вже й програв, звичайно, як на жаку. 3) Школьникъ, бурсакъ. А такъ какъ школьники въ то же время и пѣли въ церковномъ хорѣ, то отсюда у лемковъ жак — церковный пѣвчій. Отсюда-же и выраженіе: битий жак — бывалый человѣкъ, тертый калачъ. О, то битий жак! Продасть і викупить і гроші пощитає (битий жак). 4) Рыболовный снарядъ, разновидность ятіра. Жак на обручах, крил сажень два, три п'яла на крило. — Жак-полежак: положить (його рибалка), а сам і ляже спать, а за сіткою вже не буде спать. 5) Насѣкомое = бомок.
Каламарь, -ря, ж.
1) Чернильница. Піп жне з олтаря, а писарь з каламаря.
2) Пузырекъ.
3) Сосудъ, въ которомъ гуцульскіе плотники держать разведенную въ водѣ сажу. Ум. каламарчик.
Льо́лька, -ки, ж. Ум. отъ льоля.
Півкварта, -ти, ж. Мѣра жидкости: полуштофъ, 1/20 ведра. Чи то Бог покарав мене, чи півкварта горілки зашкодила мені.
Помолодикувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть молодымъ человѣкомъ. Сьогодні сиву шапку на бакир зверне, помолодикує; на завтра чорну смушеву.
Слуга, -ги, об. Слуга. Яка пуга, така й слуга. Ум. служка, служенька, служечка. Ой маю я два служеньки, два братчики молоденькі.