Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

понадбовувати
понадвереджуватися
понадвисати
понадгороджувати
понадгрібати
понадимати
понадиматися
понадирати
понадити
понадитися
понадівати
понаділяти
понадкидати
понадкладати
понадколупувати
понадколювати
понадкорочувати
понадкошувати
понадкраювати
понадкроювати
понадкусювати
понадламувати
понадломлювати
понадмолочувати
понаднизувати
понадоювати
понадпивати
понадпилювати
понадписувати
понадривати
понадрізувати
понадрубувати
понадруковувати
понадряпувати
понадсаджувати
понадсипати
понадсихати
понадсікати
понадсмикувати
понадсмоктувати
понадточувати
понадувати
понадуватися
понадумуватися
понадходити
понадщерблювати
понажений
поназбігатися
поназбірувати
поназдивитися
поназдирати
поназдоганяти
поназивати
поназлітуватися
поназнавати
поназначати
понаїдатися
понаїжджати
понаїздити
понайбільше
понаймати
понайматися
понаказувати
понакапощувати
понакарбовувати
понакидати
понакипати
понакладати
понакликати
понакльовуватися
понаковувати
понаколочувати
понаколювати
понакопувати
понакочувати
понакошувати
понакрадати
понакрадатися
понакривати
понакриватися
понакришувати
понакручувати
понакупляти
понакуповувати
понакурювати
поналагоджувати
поналамувати
поналатувати
поналаштовувати
поналежуватися
поналивати
поналигувати
поналітати
поналічувати
поналовлювати
поналузувати
поналуплювати
поналускувати
поналягати
поналякувати
поналяпувати
поналяскувати
понамазувати
понамайстровувати
понамальовувати
понамантачувати
понаманювати
понамацувати
понамащувати
понамережувати
понамерзати
понамерзатися
понамилювати
понаминати
понамінювати
понамішувати
понамножувати
понамножуватися
понамовляти
понамокати
Вицілити, -лю, -лиш, гл. Попасть (при выстрѣлѣ). Не завсігди він і попадає в нього. Часом вицілить, що но хвоста йому одіб'є. Драг. 44.
Вудвуд, -да, м. = одуд.
Днесь нар. = Сьогодня. Днесь мені, а завтра тобі. Ном. 2360. Ум. Дне́ська, дне́ськи. Гол. ІІІ. 453. Вх. Зн. 15. Я днеська берізка зелена а завтра буду зрубана. Гол.
Досо́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Доплестись, добраться. Та вже й нерано. Поки то досовкаюся додому. Осн. 1862. VI. 31.
Зовухна, -ни, ж. = зовиця. Желех.
Лантушина, -ни, ж. Плохой лантух.
Могу́чий, могущий, -а, -е. Могучій, сильный. Не завидуй могучому, бо той заставляє. Шевч. 227. Могущий він і мудріш сопротивник. К. Іов. Могущого чоловіка з десятку не викинеш. Ном. № 13467.
Непевний, -а, -е. 1) Невѣрный, ненадежный, сомнительный. Та се ще непевна річ: лк же воно буде, а може й ні. 2) Неувѣренный. 3) Подозрительный, не внушающій довѣрія. Сей бачить хитрость тут непевну. Котл. Ен. VI. 75. Сказано, — знахарка: зараз почула щось непевне. ЗОЮР. II. 34. Марусе, кажу, щось мені той чоловік непевен. МВ. ІІ. 128. 4) Опасный, ненадежный. Тепер нічки да темненькії, доріженьки да непевнії. Мет. 217. Підпалу жде, як той местник, часу дожидає непевного. Шевч. (пражск. изд.). І. 178 и 180. 5) Знающійся съ сверхъестественными силами; демоническій. Дріжу з переляку, що бачив чорта і що моя жінка і ним дружить. От я вам і кажу: непевна моя жінка, зовсім непевна. Кв. II. 97. Упир і непевний — усім відьмам родич кревний. Ном. № 239 и 240. Минає неясний день мій; вже смеркає; над головою вже несе свою неклепаную косу косарь непевний... мовчки скосить. Шевч. 241.
Просвічати, -ча́ю, -єш, сов. в. просвіти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Освѣщать, освѣтить. Рада б вона осіяти, ввесь світ просвічати. Чуб. III. 365. Ясний місяцю, чим ся похвалиш? — Як я зійду рано звечора, то просвітю гори і долини. Чуб. III. 453. 2) Просвѣщать, просвѣтить. Почуй мій голос, глянь на мене, незрячі очі просвіти. К. Псал. 26. Также: просвѣщать, просвѣтить умственно. Світло просвічує кожного чоловіка. Єв. І. І. 9. Покажи, що слово Боже тебе просвічує. Г. Барв. 345.
Тушур, -ру, м. = туши́ра. Шух. І. 196.
Нас спонсорують: