Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прудковід
прудком
прудконогий
пружина
пружинуватий
пружок
пруз
прузик
пруні
прус
пруслук
пруський
прут
прутивус
прутик
прутикувати
прутина
пруті
прутнути
прутнястий
пруток
пруточок
пруття
прутчик
пручатися
пручнутися
пршьо!
пря
прягти
пряда
прядач
прядиво
прядівина
прядіво
прядів'яний
прядінниця
прядіння
прядка
прядло
прядочка
прядун
прядунка
прядуха
пряжа
пряжанка
пряжений
пряженя
пряжка
прямець
прямий
прямісінький
прямісінько
прямо
прямування
прямувати
прямуватися
прямцем
прямцювати
пряний
прянистий
прянути
пряслиця
прясло
прясниця
прясти
прястися
прятаня
прятати
пряха
прячка
прячкати
пряшечка
псалом
псаломник
псалтирка
псалтирний
псалтирник
псалтирочка
псалтирь
псальма
псе
псєнник
псик!
псина
псиний
псинка
псити
псиця
псище
псій
псінки
псіти
псота
пстинькати
пструг
пструглі
пстружок
псування
псувати
псуватися
псьоглавець
псюка
псюрник
псюрниця
псюрня
псявіра
псяґа
псякування
псякувати
псянка
псяр
псярка
псярник
псярня
псячий
псячити
псячка
псяюха
птаство
птаський
Вільховий, -а, -е. Ольховый. Наліг, як на вільхову довбню. Ном. № 10020.
Дої́ти, -дою, -їш, гл. Доить. Дівка пішла корови доїти. Рудч. Тоді іде Петрусичок, як доють овечки. Чуб. Дій ті корови, що од батька нагнала. Мет. 49.
Зла́гідний, -а, -е. Согласный, мирный. Ненька старенька злагідлива була. Грин. III. 386.
Злодійський, -а, -е. Воровской. Постава свята, а сумління злодійське. Ном. № 178. Злодійські гроші. Н. Вол. у.
Киселиця, -ці, ж. Родъ киселя, варимаго изъ сливъ и кукурузныхъ крупъ (Шух. І. 143) или изъ муки кукурузной гречневой или ржаной. (Kolb. І. 54), ячменной или овсяной. Желех.
Невинний, -а, -е. Невинный. За невинного Бога. Безъ всякой вины. Так і пішов чоловік на поселення за невинного Бога. Мнж. 134.
Ожог, о́жуг, -га, м. Палка для переворачиванья углей или горящей соломы (вмѣсто качерги). Ні Богові свічка, ні чортові ожог. Ном. Мнж. 187. Ум. ожожок. Прийшов жид по довжок, бере з хати ожожок. Чуб. V. 1160.
Помочи, поможу, -жеш, гл. = помогти. Желех.
Прив'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. прив'язатися, -жуся, -жешся, гл. Привязываться, быть привязаннымъ.
Улежатися Cм. улежуватися.
Нас спонсорують: