Вуличенька, вуличка, -ки ж. Ум. отъ вулиця.
Галь, -лі, ж. соб. Галки. Галь на скиртах сидить.
Дві, двох, чис. Имен. пад. ж. р. отъ два. Двѣ. Дві хаті. Дві нозі.
Запізва́ти, -зву́, -веш, гл. Привлечь къ суду. Запізвав мене Степан.
Знак, -ку, м.
1) Знакъ. Дон же зрадник його знак їм. Телятко шукаю, десь ся загубило, а червоним знаком назначено було.
2) давати в знаки. Показывать видъ, давать понять, обнаруживать.
3) датися в знаки. Дать себя знать. Татари й турки дались в знаки й поспільству й шляхті. Але ж дався він у знаки!
4) по знаку. Знакомый, знакомая, знакомое, извѣстный, извѣстная, извѣстное. Чи по знаку кому цей Оглав білохатий? По знаку чоловік, лице по знаку.
5) що воно за знак? Что бы это значило? Що воно за знак, що твоя дочка приїздила в гості?
6) знаком. Видно; очевидно. Знаком, що ліпше.
Недомисел, -слу, м. Недомысліе, непониманіе. З історією треба за все рахуватись .... Мусимо з нею рахуватись і за наші недомисли. Позад нас — тьма завзятого недомислу; перед нами — світ миролюбивої науки.
Перенімечитися, -чуся, -чишся, гл. Онѣмечиться.
Посклярувати, -ру́ю, -єш, гл. Побыть стекольщикомъ.
Потропити, -плю, -пиш, гл. Истоптать, вытоптать. Худоба потропила збіжє.
Урекливий, -а, -е. = урічливий. Чи підеш ти в таночок, не становись край Дунаю, бо то річка врекливая, врече тебе й косу твою.