Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прудковід
прудком
прудконогий
пружина
пружинуватий
пружок
пруз
прузик
пруні
прус
пруслук
пруський
прут
прутивус
прутик
прутикувати
прутина
пруті
прутнути
прутнястий
пруток
пруточок
пруття
прутчик
пручатися
пручнутися
пршьо!
пря
прягти
пряда
прядач
прядиво
прядівина
прядіво
прядів'яний
прядінниця
прядіння
прядка
прядло
прядочка
прядун
прядунка
прядуха
пряжа
пряжанка
пряжений
пряженя
пряжка
прямець
прямий
прямісінький
прямісінько
прямо
прямування
прямувати
прямуватися
прямцем
прямцювати
пряний
прянистий
прянути
пряслиця
прясло
прясниця
прясти
прястися
прятаня
прятати
пряха
прячка
прячкати
пряшечка
псалом
псаломник
псалтирка
псалтирний
псалтирник
псалтирочка
псалтирь
псальма
псе
псєнник
псик!
псина
псиний
псинка
псити
псиця
псище
псій
псінки
псіти
псота
пстинькати
пструг
пструглі
пстружок
псування
псувати
псуватися
псьоглавець
псюка
псюрник
псюрниця
псюрня
псявіра
псяґа
псякування
псякувати
псянка
псяр
псярка
псярник
псярня
псячий
псячити
псячка
псяюха
птаство
птаський
Війтів, -това, -ве Принадлежащій війтові. Нема над ню і над війтову свиню. Ном. № 2517. Не війтова дочка, та до речі говорить. Ном. № 13059.
Героїня, -ні, ж. Героиня. К. Бай. 145.
Козацький, -а, -е. 1) Казацкій, принадлежащій казаку. Не китайкою покрились козацькії очі. Шевч. 2) Казацкій, рыцарскій, воинскій. Ой засію я надії і думи високі у козацькій, у лицарській натурі широкій. К. Досв. козацьке мо́ре. Черное море. Чорне, або по старосвітському Козацьке море. О. 1862. III. 34. козацьке сонце. Луна. Козацьке сонце високо підбилось угору; зорі вкрили все небо як ризу К. ЧР. 147. козацький залізняк. Раст. Phlomis pungens Wild. ЗЮЗО. I. 131.
Мерчу́к, -ка́, м. Мертворожденный.
Ме́четь, (ти ж?) = мечет 1. Оце викопа (запорожець на землянку) яму, обставе її, чим там попало, обліпе, обмаже, поставе мечеть (хліб пекти), зробе кабицю (страву варити) та й живе. КС. 1883. XI. 504.
Напи́лювати I, -люю, -єш, сов. в. напили́ти, -лю́, -лиш, гл. Пылить, напылить.
Понашарпувати, -пую, -єш, гл. Надергать, натеребить (во множествѣ).
Поприк, -ку, м. Перець. І варена, і печена, і поприком напопрена. Гол. IV. 530.
Родатися, -даюся, -єшся, гл. 1) Родниться, вступать въ родство. Александров. у. 2) Поддерживать родственныя отношенія, признаваться въ родствѣ. Старі повмірали, а молоді не дуже вже родаються. Черк. у. Хто з нами родається, той і родич нам. Лебед. у.
Розсвітатися, -тається, гл. безл. = розсвітати. Світ вже біленький розсвітавсь, як ми з того весілля повертали додому. МВ. ІІ. 93.
Нас спонсорують: