Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прудковід
прудком
прудконогий
пружина
пружинуватий
пружок
пруз
прузик
пруні
прус
пруслук
пруський
прут
прутивус
прутик
прутикувати
прутина
пруті
прутнути
прутнястий
пруток
пруточок
пруття
прутчик
пручатися
пручнутися
пршьо!
пря
прягти
пряда
прядач
прядиво
прядівина
прядіво
прядів'яний
прядінниця
прядіння
прядка
прядло
прядочка
прядун
прядунка
прядуха
пряжа
пряжанка
пряжений
пряженя
пряжка
прямець
прямий
прямісінький
прямісінько
прямо
прямування
прямувати
прямуватися
прямцем
прямцювати
пряний
прянистий
прянути
пряслиця
прясло
прясниця
прясти
прястися
прятаня
прятати
пряха
прячка
прячкати
пряшечка
псалом
псаломник
псалтирка
псалтирний
псалтирник
псалтирочка
псалтирь
псальма
псе
псєнник
псик!
псина
псиний
псинка
псити
псиця
псище
псій
псінки
псіти
псота
пстинькати
пструг
пструглі
пстружок
псування
псувати
псуватися
псьоглавець
псюка
псюрник
псюрниця
псюрня
псявіра
псяґа
псякування
псякувати
псянка
псяр
псярка
псярник
псярня
псячий
псячити
псячка
псяюха
птаство
птаський
Зальо́тник, -ка, м. Ухаживатель.
Зді́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. здіжи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. О квашнѣ: сдѣлаться плохою, негодною для употребленія. Чи діжа здіжилась, чи хазяйка сказилась. Ном. № 1282. Діжа здіжилась, чоловіче, всього двоє хліба виходе... Стала вона тоді знати, шо діжі казати, шоб не здіжувалась. Мнж. 99.
Кремезни́й 1) Крѣпкій, здоровый. Не закутуй дитину, то вона буде кремезлива. Берд. у. Старины люде були кремезніші. Харьк. 2) Твердый, неуступчивый. Хазяїн був чоловік кремезний и норовливий. МВ. ІІ. 76.
Куди нар. Куда. Нема куди прихилиться. Шевч. Куди кінь з копитом, туди жаба з хвостом. Ном. № 2547. хоч куди. Куда угодно. Маркев. 63. куди видно втікає. Убѣгаетъ безъ оглядки. Ном. № 4422. куди далі. Чѣмъ дальше. Чоловік мій куди далі, то все хмурнійший ходить. МВ. (О. 1862. III. 118). куди тобі! Сокращено изъ куди тобі до його, до того, т. е. первоначально: гдѣ ужъ тебѣ! далеко тебѣ до!... Теперь куди тобі употребляется, чтобы подчеркнуть значительность чего-либо: такий великий виріс, що куди тобі! Пригодилось мені і куди тобі! Сим. 203. Чаще употребляется въ цѣломъ рядѣ ироническихъ выраженій. Куди тобі, який великорозумний! Так запишалась, що куди тобі!
Небожів, -ева, -еве Племянниковъ. На небожевому возі ми вдвох і поїхали. Г. Барв. 11.
Овсянка, -ки, ж. 1) = вівсянка. 2) Раст. Bromus arvensis. L. ЗЮЗО. І. 114.
Оскоромлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. оскоромитися, -млюся, -мишся, гл. Оскоромиться. Як би сьогодня оскоромилась, то не великий був би гріх. Левиц. Пов. 170.
Порозумнійшати, -шаю, -єш, гл. = порозумнішати.
Прибеґа, -ґи, об. Безпріютный человѣкъ. Ходе, як прибеґа. Лебед. у.
Прісний 2, -а, -е. 1) Прѣсный. 2) Въ сказкахъ: чужой, посторонній. Царь... сховався під ліжко. Прилітає змій, ввійшов в палац: «Фе, фе! прісна кість смердить!» — Та де там тобі, — каже панна, — тут прісна кість узялась? Сюди прісного чоловіка і ворон кости не занесе. Чуб. II. 209.
Нас спонсорують: