Басиста, -ти, м. Играющій на контрабасѣ. Казав басиста, що бачив цимбалиста.
Бенкеток, -тка, м. Ум. отъ бенкет.
Булий, -а, -е. Бившій. На булих товаришок, сільських дівчат і з під лоба не поглянула, наче ніколи вони й не здибалися з собою.
Знатник, -ка, м. Знахарь, колдунъ. Сей Бондарь знатни́к великий був.
Незручність, -ности, ж.
1) Неловкость.
2) Несподручность.
Ніщо мѣст. Ничто, нечего. А до серця ніщо мені не доходить. Позичте п'ятак срібла на сливи! ніщо з вами робить. нічим. Ничего, не бѣда. Нічим, що в нашого господаря Мало паші, — б ще в його озеред соломи.
Пропитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. пропита́тися, -та́юся, -єшся, гл. Пропитываться, пропитаться, прокормиться. Жили і робили, і пропиталися.
Сябринний, -а, -е. Артельный, товарищескій, находящійся въ общинномъ пользованія. Сябринна оренда. Сябринний ліс.
Трина, -ни, ж. Употребляется также и лишь во множ. ч. съ тѣми-же значеніями. 1) Сѣнная труха, измельченное сѣно или солома. 2) Опилки древесныя. Чому вітер несе трину? бо вона дрібненька. Ум. три́нка.
Фосувати, -сую, -єш, гл. Прорѣзывать канавами. Ґрунта фосовані.