Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прудковід
прудком
прудконогий
пружина
пружинуватий
пружок
пруз
прузик
пруні
прус
пруслук
пруський
прут
прутивус
прутик
прутикувати
прутина
пруті
прутнути
прутнястий
пруток
пруточок
пруття
прутчик
пручатися
пручнутися
пршьо!
пря
прягти
пряда
прядач
прядиво
прядівина
прядіво
прядів'яний
прядінниця
прядіння
прядка
прядло
прядочка
прядун
прядунка
прядуха
пряжа
пряжанка
пряжений
пряженя
пряжка
прямець
прямий
прямісінький
прямісінько
прямо
прямування
прямувати
прямуватися
прямцем
прямцювати
пряний
прянистий
прянути
пряслиця
прясло
прясниця
прясти
прястися
прятаня
прятати
пряха
прячка
прячкати
пряшечка
псалом
псаломник
псалтирка
псалтирний
псалтирник
псалтирочка
псалтирь
псальма
псе
псєнник
псик!
псина
псиний
псинка
псити
псиця
псище
псій
псінки
псіти
псота
пстинькати
пструг
пструглі
пстружок
псування
псувати
псуватися
псьоглавець
псюка
псюрник
псюрниця
псюрня
псявіра
псяґа
псякування
псякувати
псянка
псяр
псярка
псярник
псярня
псячий
псячити
псячка
псяюха
птаство
птаський
Вигадливість, -вости, ж. Изобрѣтательность. До краси натури прийшла на поміч людська вигадливість. Левиц. І. 221.
Віджувати, -жую, -єш, гл. Отжевать. Теля віджувало рукава в сорочці.
Відщеплюватися, -лююся, -єшся, гл. = відщеплятися. Пишіть, добродійство, граматки, це одщеплюючись од словесности. О. 1862. I. 79.
Ключник, -ка, м. Ключникъ.
Мажа́ра, -ри, ж. Большой возъ.
Пазовитий, -а, -е. Заботливый, хлопотливый, старательный. До всього прикидлива і пазовита така. Г. Барв. 526.
Перечіпка, -ки, ж. Ум. отъ перечепа.
Полиця, -ці, ж. 1) Полка. Чуб. VII. 386. Казала нам нивка, що є в пана горшка в коморі на полині. Лукаш. 148. 2) Отвалъ у плуга. Вас. 199. Шух. І. 165. Тепер моя голівонька в тузі, поламалась поличенька в плузі. Ой чи мені полицю тесати, чи до дівчини на всю ніч махати. Грин. III. 276. 3) У колесниковъ: стойка съ желѣзнымъ стержнемъ, на который накладывается просверленная предварительно ступица колеса. Вас. 147. 4) Раст. Trifolium arvense L. Вх. Пч. І. 13. Ум. поличка, поличенька.
Чеберхнути, -ну́, -не́ш, гл. Пырнуть (ножемъ). Лохв. у.
Шахварь, -ря, м. 1) = шапарь 1. Просим тебе, цару, небесний шахвару, даруй літа щасливії сему господару. Чуб. 2) Начальникъ команды, состоящій при мѣстѣ переправы черезъ рѣку для взиманія сборовъ за перевозъ. Рудч. Чп. 12.
Нас спонсорують: