Бравий, -а, -е. Хорошій, красивый. Жив там веселий бравий чоловік. Пугаченьку бравий, наша доля рівна: в тебе нема жінки, в мене чоловіка. Ум. бравенький, бравесенький. Писарець маленький, на личку бравенький.
Ґе́дзкатися, -каюся, -єшся, гл. = Ґедзатися.
Жебоніт́и, -ню́, -ни́ш, гл. Лепетать. Будемо жебоніти, як маленькі діти.
Койлити, -лю, -лиш, гл. У днѣстров. скихъ рыбаковъ: складывать канатъ кругами.
Мартови́й, -а́, -е́ = марцьовий.
Начавити, -влю́, -виш, гл.
1) Нажать, надавить.
2) Надавить чего (во множествѣ).
Перелюбниця, -ці, ж. Прелюбодѣйка, блудница. Хто пригорнеться до перелюбниці, той одно (з нею) тіло.
Признаватися, -наюся, -є́шся, сов. в. признатися, -знаюся, -єшся, гл.
1) Признаваться; признаться; сознаваться, сознаться. А тепер я признатися мушу: люблю, люблю козаченька так, як свою душу.
2) — до чого. Признавать, признать что своимъ. Василь признався до того ножа.
3) до кого. Давать, дать себя узнать. Ой як вийдеш на улицю, — до мене признайся.
Скисати, -са́ю, -єш, сов. в. скиснути, -ну, -неш, гл. Скисать, скиснуть. Нехай він скисне на путрю.
Склепити, -плю, -пиш, гл. Дѣлать сводъ, склепъ. 2) — о́чі, уста. Смежить, сомкнуть. Склепив очі та й умер. — руки. Сложить руки. Лежить вона на постелі, склепила руки, мов нежива. — зуби. Стиснуть зубы.