Ато́ I, сз. 1) А, но, а не то, а между тѣмъ. Ой не жаль би мені воза, коли б дівка була гожа; а то руда і погана — мені воза поламала. Як би сама, — ще б нічого, ато й стара мати, що родила на світ Божий, мусить погибати. 2) Кромѣ того, еще. Його два сини, ато взяв п'ять хлопців сиріт.
Брехенька, -ки, ж.
1) Ум. отъ брехня.
2) Побасенка, небылица. Хто вміє красти, той вміє і брехеньку скласти.
Визублюватися, -блююся, -єшся, с. в. визубитися, -блюся, -бишся, гл. Зазубриваться, зазубриться.
Викрутити, -ся. Cм. викручувати, -ся.
Глиняник, -ка, м. Горшокъ для глины. Два щербаті глиняники.
2) = глинище.
Лига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Набрасывать веревку на рога вола. Лигай вола! чого стоїш? 2) и сов. в. лигнути, -ну, -неш. Хлебать, хлебнуть, глотать, глотнуть, проглотить, жрать. Він плакав і лише кулешик. Тут з салом галушки лигали. Купив слив та й лигаю собі. Тільки кусай, кільки можеш лигнути. Менше вкусиш, борше лигнеш.
Лучни́к, -ка́, м. 1) Труба для вывода дыма изъ хаты, при освѣщеніи ея лучиною. 2) Дѣлающій луки. 3) Стрѣлокъ изъ лука. Були мізерні лушники, що знали тільки лук та сагайдак, та стріли.
Найду́шка, -ки, ж. Найденышъ женскаго пола.
Налу́патися, -паюся, -єшся, гл. (очима). Нахлопать (глазами).
Шупити, -плю, -пиш, гл. Смыслить, понимать. Не вміє нічого невістка зробити, а-ні-же не шупить у господарстві. Шупить Сірко, де кабана смалять. Та я то трохи і в картах шуплю.