Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пирій
пиріюватий
пиріяка
пиркатий
пирконосий
пирний
пирожаччя
пирожитися
пирскати
пирскач
пирснути
пирський
пирх!
пирхати
пирхнути
пирхонути
пирщ
пиряти
писак
писака
писаний
писанка
писання
писаночка
писаренко
писарець
писарина
писарівна
писарня
писарня 2
писарство
писарський
писарчик
писарчук
писарь
писарька
писарьок
писарювати
писастий
писати
писатися
писачка
писачок
писемко
писемний
писк
пискавець
пискавка
пискалка
пискарь
пискати
писківка
пискір
пискля
пискнява
писнути
писнути 2
писнява
писок
пистоль
пистоля
писулька
письмак
письмацтво
письмацький
письмачка
письменний
письменник
письменництво
письменницький
письменниця
письменство
письмечко
письмо
письо
питання
питати
питатися
питво
питель
питення
питець
пити
питимий
питися
питки I
питки II
питльований
питльовка
питлювати
питний
питоменний
питомий
питоньки
пиття
питун
питущий
пиха
пихати
пихатий
пихиць!
пихкати
пихнути
пихорнути
пихтір
пицура
пицюрина
пишання
пишатися
пишки
пишний
пишнитися
пишність
пишно
пишнобарвистий
пишнокрилий
пишноцвіт
пищавка
пищало
пищаль
Вуй, вуя, м. Дядя. Желех. Ум. вуйко. Cм. стрий, дядько.
Гніздо, -да, с. 1) Гнѣздо. Всяка пташка своє гніздо знає. Ном. № 9480. 2) Въ толчеѣ для проса: углубленіе, гдѣ лежить зерно. Харьк. (Залюб.). 3) Солома, лежащая въ жлукті. Мил. 18. 4) = містище. Вх. Зн. 36). 5) ? Як у хлопця на тімени є одно «гніздо», то буде мати одну жінку, а як двоє, то дві. ЕЗ. V. 180. Ум. гніздечко.
Громаді́льник, -ка, м. Сгребальщикъ, гребець граблями. Левч. 135. Косарі і громадільники, напрацювавшись за цілий день.... повечерявши, співають. О. 1861. IX. 176. Багато накосили. Треба три громадільника, щоб громадили. Грин. I. 119.
Залеті́ти Cм. залітати.
Кохати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Любить (кого-либо). Ой ти, дівчино, мислоньками блудиш, сама ти не знаєш, кого вірно любиш. Ой знаю, знаю, кого я кохаю, тілько я не знаю, із ким жити маю. Н. п. Хто вірно кохає, той часто вітає. Ном. №8757. Батько й мати твої живуть при тобі і дякують... що ти їх при старости й кохаєш і поважаєш. Кв. 2) Взлелѣивать, возрощать, воспитывать (о дѣтяхъ, животныхъ, растеніяхъ). Кошару дитину кохала, любила, — крій себе не маю. Макс. Ой косо, косо, кохана, сім літ я тебе кохала! Мет. 205. Cм. викохати.
Лиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. Любезничать, ухаживать. І лицявся то з тією, то з другою любо. Шевч. 473.
Ляхі́вський, -а, -е. Польскій. Наші дівчата і хлопці швидко зацвенькали по ляхівській. Левиц. І. 159.
Обтинач, -ча, м. Кузнечный ножъ для обсѣканія копытъ, обсѣчка.
Уректи, -ся. Cм. урікати, -ся.
Фацерний, -а, -е. = фацарний 3. Желех.
Нас спонсорують: