А́вторка, -ки, ж. Женщина-авторъ.
Безецний, -а, -е. 1) Безстыжій, безсовѣстный. Ото вже безецна дівка, — нікого не стидається. 2) Похабный. Безецні пісні. — Як побачите, що вона дуже безецна.... то не давайте дрюкувать.
Виґуляри, -рів, м. мн. = окуляри. Добре, очі мої, я вам виґуляри куплю.
Відряжатися, -жаюся, -єшся, сов. в. відрядитися, -джуся, -дишся, гл. = виряжатися, вирядитися. Куди ти убіраєшся, куди ти одряжаєшся?
Ворона, -ни, ж.
1) Ворона. Ворона маненька, та ріт великий.
2) — морська. пт. = синьоворонка.
Дрібноголо́вий, -а, -е. Пустоголовый, ограниченный. Дрібноголове панство кепкує з рідної мови.
Злість, зло́сти, ж.
1) Злость. І од злости зубами скрегоче. Зо злості болять кості. На злість моїй жінці нехай мене б'ють.
2) Зло. — учинити. Сдѣлать зло. Ой ви, чумаченьки, ой ви, молоденькі, не вчиніте злости: поховайте моє тіло, щоб не розніс ворон кости.
Пристань, -ні, ж. Пристань. В тій галері од пристані далеко одпускали, Чорним морем далеко гуляли.
Розсипка, -ки, ж. В розсипку. Въ разсыпную. В розсипку кінних роспустивши, сам як опарений кричав.
Сердачина, -ни, ж. = сердак. Озьму я сі вбого дівча в одній сердачині.