Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пунь
пуп
пупенак
пупер
пуперник
пупець
пупінок
пуплишок
пуплянок
пуплях
пупник
пуповниче
пупок
пупорізка
пупорізна баба
пупчик
пуп'янок
пуп'яшечок
пуп'яшок
пуринати
пуринач
пурникоза
пурнути
пурняло
пурняти
пурх!
пурхати
пускати
пускатися
пуслик
пустельний
пустельник
пустельників
пустельниця
пустеля
пустизна
пустий
пустинник
пустиння
пустиня
пустити
пустиця
пустій
пустісінький
пустісінько
пустіти
пустка
пусто
пустоб'яка
пустований
пустовливий
пустовщина
пустодомок
пустомолка
пустопаш
пустопашний
пустота
пустотливий
пустотня
пустоцвіт
пустоширокий
пустошити
пустощі
пустувати
пустун
пустуха
пут
путарайки
путати
путенно
путера
путивець
путивка
путик
путилівка
путимець
путина
путлиця
путлище
путній
путня
путо
путрити
путря
пуття
путь I
путькало
путь-путь! II
путящий
пух
пуха
пухай
пухир
пухір
пухкати
пухкий
пухленина
пухлий
пухлики
пухлина
пухлятина
пухнатий
пуховий
пуховиця
пухтелик
пухти
пухтій
пухтя
пуцка
пуцувати
пуць!
пуцьверинок
пуцьверінок
пуцьнути
пучечка
пучечок
пучка
пучок
пушечка
пушина
Аже́нь, сз. = Аж. Вх. Зн. 1.
Гійво, -ва, с. Огромная грязь. Аф. 358.
Зго́дно нар. Выгодно. Згідніше купити у місті, ніж у селі. Н. Вол. у.
Крихкий, -а́, -е́ Хрупкій, ломкій. Вас. 147., Ум. крихке́нький.
Мотили́ця, -ці, ж. 1) Болѣзнь: овечій вертежъ. Cм. метелиця. 2) Вощинная моль. Та й сього року мотилиці багато: котрий ні відкриєш вулій, в кожнім найдеш. Уман. у.
Первопідстава, -ви, ж. Первое основаніе, базисъ. Левиц. І.
Підбрехач, -ча, м. Человѣкъ, помогающій лгать. Въ шутку такъ называютъ второго свата, который, при сватовствѣ, своими поддакиваніями и добавленіями помогаетъ товарищу. Та у нього чимало є чого, каже перший староста. — Де то чимало? каже підбрехач. — У нього усього є багацько. Кв. І. 194.
Позакручувати, -чую, -єш, гл. Закрутить (во множествѣ). Позакручували уси. ЗОЮР. І. 162.
Роботяй, -тяя, м. = роботяга. Черк. у.
Ша меж. Тише! Молчать! Черк. у. Їжте, гості, а ви, діти, ша! Ном. № 11980.
Нас спонсорують: