Верховодити, -джу, -диш, гл. Командовать, заправлять, начальствовать. Коли я змій, а ти прозмій, так ти над нами будеш верховодить. А над усіма був найстарший мармалка: він уже всіма верховодив. З громади кпили, хлопців били та верховодили в селі.
Добро́, -ра́, с. 1) Добро, благо. Лихо не без добра. Добра твого (Боже) язик переказати не може. За мов добро — штовх мене в ребро. 2) Имущество. Заснув він смачно так, як сплять всі добрі люде, що щиро стережуть добра своїх панів. Стали пани-ляха спосіб прибірати: од козацьких, од мужицьких комір ключі одбірати, над козацьким, над мужицьким добром господарувати. мн. До́бра. Имѣнія. Не має привлащати добр військових. Не осягли мої варязькі добра князькі підлизи. 3) Довольство. Ой мандрував молодий козак та мандрував зтиха: він не з добра, не з роскошів, а з великого лиха. В добрі ся не чує. З те́бе добра́ не бу́де. Изъ тебя ничего хорошаго, порядочнаго не выйдетъ. Ой казали мені люде, що добра з тебе не буде.
Дорогото́ва, -ви, ж. Дорогая цѣна. Для дороготови і батька продать готови.
Жада́тися, -дає́ться, гл. безл. Желаться. Сумно мені було і перемовити щире слово жадалось.
Зразовий, -а, -е. Къ зразам относящійся. (Понесли) зразову до ріжків печінку.
Лай II, ля́ю, м. = лая.
Пулька, -ки, ж. = индичка.
Скінчання, -ня, с. Окончаніе. Скажу на скінчання....
Старостянський, -а, -е. Относящійся къ староству. Як було ще тут староство, то було старостянськії козаки стережуть дубини.
Стерти, -ся. Cм. стирати, -ся.