Витлівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витліти, -лію, -єш, гл. Истлѣвать, истлѣть.
Долі́ський, -а, -е. Нижній, внизу находящійся.
Капелянець, -нця, м. Музыкантъ. Поки стали капелянці різать походної, і весілля до Покрови ринулось святої.
Нахрест нар. = навхрест. Б'є нахрест палкою по дверях.
Парубота, -ти, ж. соб. Парни. Чортова парубота норовистая.
Придзиґльованка, -ки, ж. Вертушка, вертлявая женщина. Там придзиґльованки журились, що нікому вже підморгнуть.
Солімка, -ки, ж. Ум. отъ солома.
Спорити, -рю́, -ри́ш, гл. Умножать, прибавлять, увеличивать. Спори, Боже, хліба-соли і всього доволі.
2) Споспѣшествовать, благопріятствовать. Хай вам Бог спорить.
Стадарь, -ря, м. Пастухъ лошадей. Cм. стадник.
Товкти, -вчу, -чеш, гл. 1) Толочь. Засипав у ступу проса і став товкти. Хто товче, той хліб пече. 2) Колотить, бить. Заведуться ляхи з козаками і почнуть один одного товкти та шпарить. А дід бабу товче, товче, що нерано млинці пече. 3) Твердить. Що-дня одно товкла: «веди, та й годі».