Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пунь
пуп
пупенак
пупер
пуперник
пупець
пупінок
пуплишок
пуплянок
пуплях
пупник
пуповниче
пупок
пупорізка
пупорізна баба
пупчик
пуп'янок
пуп'яшечок
пуп'яшок
пуринати
пуринач
пурникоза
пурнути
пурняло
пурняти
пурх!
пурхати
пускати
пускатися
пуслик
пустельний
пустельник
пустельників
пустельниця
пустеля
пустизна
пустий
пустинник
пустиння
пустиня
пустити
пустиця
пустій
пустісінький
пустісінько
пустіти
пустка
пусто
пустоб'яка
пустований
пустовливий
пустовщина
пустодомок
пустомолка
пустопаш
пустопашний
пустота
пустотливий
пустотня
пустоцвіт
пустоширокий
пустошити
пустощі
пустувати
пустун
пустуха
пут
путарайки
путати
путенно
путера
путивець
путивка
путик
путилівка
путимець
путина
путлиця
путлище
путній
путня
путо
путрити
путря
пуття
путь I
путькало
путь-путь! II
путящий
пух
пуха
пухай
пухир
пухір
пухкати
пухкий
пухленина
пухлий
пухлики
пухлина
пухлятина
пухнатий
пуховий
пуховиця
пухтелик
пухти
пухтій
пухтя
пуцка
пуцувати
пуць!
пуцьверинок
пуцьверінок
пуцьнути
пучечка
пучечок
пучка
пучок
пушечка
пушина
Горб, -ба, м. 1) Бугоръ, пригорокъ, курганъ. Вирубала дручок та стала на горбі. Рудч. Ск. I. 17. 2) Горбъ. Старість не прийде з добром: поли не з кашлем, то з горбом. Ном. № 13954. Ум. Го́рбик, горбо́к, горбо́чок. На горбику під вербами сиділа купа дівчат. Левиц. І. 18. Виори, синку, горбки і долинку. Чуб. ІІІ. 451. На плечах горбок має. Ном. № 9116.
Йолом, -ма, м. Смушковая высокая шапка съ закругленнымъ верхомъ. Вас. 156.
Крамчати, -чу́, -чи́ш, гл. = крамкати. Вх. Уг. 247.
Ме́ндель, -ля, -ли Маленькій снопикъ хлѣба. Ум. ме́ндлик. Cм. мандель.
Ми́льний, -а, -е. 1) Ошибочный. Мильна твоя думка. Зведіть його на мильну дорогу. КС. 1883. III. 546. 2) Сѣрый. Були й свити простого уразівського і мильного сукна. Кв. І. 137. Мильна свита.
Мі́ряник, -ка, м. Землемѣръ. Вх. Зн. 36.
Неговіркий, -а́, -е́ Неразговорчивый.
Порозчухувати, -хую, -єш, гл. Расчесать (тѣло во многихъ мѣстахъ).
Схитрувати, -трую, -єш, гл. Ухитриться, употребить хитрость. Як би йому схитрувати, щоб обдурити жида-шинкаря. Грин. II. 226.
Угнак, -ка, м. = угнавець. Вх. Зн. 73.
Нас спонсорують: