Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пунь
пуп
пупенак
пупер
пуперник
пупець
пупінок
пуплишок
пуплянок
пуплях
пупник
пуповниче
пупок
пупорізка
пупорізна баба
пупчик
пуп'янок
пуп'яшечок
пуп'яшок
пуринати
пуринач
пурникоза
пурнути
пурняло
пурняти
пурх!
пурхати
пускати
пускатися
пуслик
пустельний
пустельник
пустельників
пустельниця
пустеля
пустизна
пустий
пустинник
пустиння
пустиня
пустити
пустиця
пустій
пустісінький
пустісінько
пустіти
пустка
пусто
пустоб'яка
пустований
пустовливий
пустовщина
пустодомок
пустомолка
пустопаш
пустопашний
пустота
пустотливий
пустотня
пустоцвіт
пустоширокий
пустошити
пустощі
пустувати
пустун
пустуха
пут
путарайки
путати
путенно
путера
путивець
путивка
путик
путилівка
путимець
путина
путлиця
путлище
путній
путня
путо
путрити
путря
пуття
путь I
путькало
путь-путь! II
путящий
пух
пуха
пухай
пухир
пухір
пухкати
пухкий
пухленина
пухлий
пухлики
пухлина
пухлятина
пухнатий
пуховий
пуховиця
пухтелик
пухти
пухтій
пухтя
пуцка
пуцувати
пуць!
пуцьверинок
пуцьверінок
пуцьнути
пучечка
пучечок
пучка
пучок
пушечка
пушина
Вугнати, -наю, -єш, гл. = вугнотати. Желех.
Карбованець, -нця, м. Рубль — первоначально серебряный, затѣмъ всякій. Далебі дав би карбованця, як би не пропив учора. Шевч. Ум. карбованчик. Ми щоразу де карбованчика заробимо або позичимо, то й обішлемо. Г. Барв. 499. Пехай протрусить батькови карбованчики. Кв. II. 139.
Наважни́й, -а́, -е́ Склонный къ чему-либо. Не беріть цього чоловіка до себе: та він такий наважний до горілки, шо все переносить до жида. Кіевск. г.
На́гибка, -ки, ж. Находка.
Перевертом нар. Кувыркомъ, вверхъ дномъ. Як прийде мій додому, так усе й піде перевертом по хаті. Екатер. у. І в них перевертом усе перевернулося. Г. Барв. 176.
Плакатися, -чуся, -чешся, гл. 1) Плакать, оплакивать. Не плачся на моє горе! не тобі його оплакати. МВ. (О. 1862. І. 75). А за мною сиротою всі родичі плачуть. Плачся, плачся, мій родоньку, плачся, поплакайся. Грин. III. 391.
Побілювання, -ня, с. Побѣлка.  
Розбурхатися, -хаюся, -єшся, гл. Разбушеваться.
Усаджувати, -джую, -єш, сов. в. усадити, -джу, -диш, гл. 1) Всаживать, всадить, посадить. В темницю всадіте. АД. І. 38. Хоч у ступу всадіть та пирогами годуйте — все буде однака. Ном. № 2908. 2) Втыкать, воткнуть, всовывать, всунуть. Всадив ножа в груди.
Цалевий, -а, -е. Дюймовый. Желех.
Нас спонсорують: