Амбро́сити, -ро́шу, -сиш, гл. Праздновать день св. Амвросія. Встрѣчается только въ анекдотѣ о лѣнивой женѣ, отговаривавшейся отъ работы праздниками, за что она была побита съ такимъ поученіемъ: «Було не савити, не варварити, ні амбросити, але куделю було кундосити».
Відзаддя, -дя, с. Мякина. Ум. відзаддячко. Що ж она діє? Золото пряде. Ходім до неї колядувати, ой чей же нам дасть по колядочці, по колядочці, хоть відзаддячко, хоть відзаддячко, хоть відпрядочки.
Невільний, -а, -е. Несвободный.
Нежар, -ра, м. = нежерь.
Плащечок, -чка, м. Ум. отъ плащок.
Погородити, -джу́, -диш, гл. Загородить (во множествѣ). Як прийдеш додому, то погороди загороди великі.
Прилизуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. прилизатися, -жуся, -жешся, гл.
1) Прилизываться, прилизаться языкомъ.
2) Гладко причесываться, причесаться. Схопиться раненько, зараз миється, прилизується до дзеркальця.
Радше нар. Охотнѣе, скорѣе.
Укласти, -ся. Cм. укладати, -ся.
Уповати, -ваю, -єш, гл.
1) Разсчитывать, уповать, надѣяться. Ой на що ж ти, доню, уповала, що ти чорноморця сподобала? — Я вповала, мамцю, на жупани, я ж думала, буду за ним пані.
2) не вповати. Не обращать вниманія. Не вповала на худобу, а на його вроду. І де лишків сорок тисяч; козак на те не вповає — мед-вино кругляє.