Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поженихатися
пожерач
пожеребитися
пожерти
пожива
поживання
поживати
поживитися
поживління
поживляти
поживлятися
поживність
поживок
пожидитися
пожидовіти
пожилець
пожилиця
пожинати
пожинатоньки
пожирати
пожирення
пожирувати
пожити
пожиткування
пожиткувати
пожитно
пожиток
пожиточний
пожиточно
пожиття
пожичати
пожлуктати
пожмакати
пожовклий
пожовкнути
пожовтити
пожовтіти
пожовтявий
пожога
пожолобитися
пожувати
пожурити
пожуритися
поз
поза
позабейкуватися
позабивати
позабігати
позабірати
позабовтувати
позабовтуватися
позаборонювати
позабризкувати
позабризькувати
позабріхуватися
позаброджувати
позабруджувати
позабувати
позабуватися
позабудовувати
позаваблювати
позавалювати
позавалюватися
позаварювати
позавгорідно
позавдавати
позавертати
позавертатися
позавершувати
позавивати
позавидіти
позавидувати
позависати
позавистувати
позавірчувати
позавічний
позавічно
позавмірати
позаводити
позаводитися
позавозити
позавойовувати
позаворожувати
позавтрьому
позавуш
позавчора
позавчорашній
позав'язувати
позав'язуватися
позагадувати
позагальмовувати
позаганяти
позагарбувати
позагартовувати
позагачувати
позагашувати
позагиджувати
позагилювати
позагинати
позагівляти
позагівлятися
позагладжувати
позаглушувати
позагнуздувати
позаголювати
позаголюватися
позагонити
позагороджувати
позагортати
позагострювати
позагоювати
позагоюватися
позагризати
позагрібати
позагромаджувати
позагрузати
позагублювати
позагусати
позад
позаддя
Безгрошев'я, -в'я, с. Безденежье.
Випадати, -даю, -єш, сов. в. випасти, -ду, -деш, гл. 1) Выпадать, выпасть. Аж. очі випадають, так голова болить. Ном. № 10046. Як рак з кошеля випав, так багачеві таляр з калити. Ном. № 13371. Вітер і сніг випадає, чумак в полі пропадає. Рудч. Чп. 238. Випав сак і тому бідному. Ном. № 2108. 2) Случаться, случиться, приходиться. Випало мені якось бути у його в хаті. Така мені доля гірка випала. МВ. (О. 1862. ІІІ. 47). О. Гервасієві саме тоді випала дорога. Св. Л. 94. Яке коли нещастя випаде. Драг. 75. Випада́є. а) Случается, приходится. Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччу спить, — все випада таки Рябка притьмом побить. Г. Арт. (О. 1861. III. 85). не випадає. Не слѣдуетъ, не приходится, неприлично. Рудч. Ск. І. 124. Мені не випадає так казать. Волын. г. б) Значить, слѣдовательно, выходить. Випада, ви усі три були дурні, а вона розумна. Грин. II. 275. Коли се все зробиш як слід, — ти, випада, розумний. Грин. II. 276.
Залопоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Захлопать. Як засміється та залопотить у долоні. Грин. II. 95. 2) Затопотать, побѣжавъ, побѣжать съ топотомъ. П'ятами накивав, аж залопотіло. Ном. № 4418. Вовки як залопотіли, так їх більш ніхто й не бачив. Грин. II. 244. Которі в плач, а хто в ноги, — тільки залопотіло. МВ. (О. 1862. III. 69).
Злото, -та, с. 1) Золото. Привезе мені віночок з чистого злота. Чуб. V. 207. А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті. Чуб. III. 39. 2) Ласкательное названіе любимаго человѣка. Ой вийду я за ворота, — нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба. Мет. 38. Ум. злітце, зло́течко. Грин. III. 13. Зробив ворітця із щирого злітця. Чуб. III. 295.
Кішастий, -а, -е. Пѣгій, двуцвѣтный. Боцан кішастий. Вх. Уг. 244.
Купайлочка, -ки, ж. Ум. отъ купайла.
Перстка, -ток, мн. ум. отъ перста.
Портний, -а́, -е́ Пеньковый. Друга дерга портна, а та вовняна. Черк. у.
Пошапкувати, -ку́ю, -єш, гл.кого́. Поздороваться или попрощаться съ кѣмъ, снявъ шапку. Пошинкували його да й кажуть. К. ЧР. 296.
Роспрястися, -дуся, -дешся, гл. Приняться усердно прясть, увлечься пряденіемъ. Тац роспрялася, що й спати лягати не хочеться.
Нас спонсорують: