Відхлянути, -ну, -неш, гл. Отхлынуть, сойти назадъ. Як же минуло лихоліття, та відхлянули татари геть.
Гловень, -ня, м. = гловарь.
Гребли́ця, -ці, ж. Скребница.
Гук IІ, -ку, м. 1) Звукъ. Тишу не чути, а гук чути. Рай цілий радости і пекло мук, пісні слав'янські, голос з того світа, невідомий од серця і до серця гук. 2) Крикъ, гулъ, шумъ, стукъ, грохоть. Ой гук, мати, гук, де козаки п'ють. Братчики з веселим гуком підняли діжки з медом та горілкою. Щось гукне: «Химо, Химо!» та й пійде гук по темному бору, аж лунає. У неділю гуки по селу: Карадіч дочку оддає. Настя розчахнула двері з гуком. Гук з замкової гармати. 3) Небольшой водопадъ, порогъ на рѣкѣ. 4) Трубка волынки. Гуде, як гук. 5) Птица. а) = Гукало. б) = Гукарня. 6) Насѣк. Scarabaeus stercorarius. Cм. Гуком. Ум. (кромѣ 1 и 2 знач.). Гучо́к.
Заглеме́дзок, -дзка, м. Грубо сдѣланный предметъ. Воно таке, ніщо: заглемедзок.
Одітний, -а, -е. = одіжний 2. У сім селі дівки горді, а у другім голі, а у місті та й одітні, але бо голодні.
Охайливо нар. = охайно.
Стопа, -пи́, ж.
1) Стопа, ступня, слѣдъ ноги. Тілько ми поминули, — вони (лисиці) тоді повставали да так стопа в стопу і біжать. Старий показав мені на дві стопи, висічені на тій скелі.
2) Футъ. Пять стопів глини.
Чудак, -ка, м. Чудакъ. Cм. чудар. Чудак покійник, що рибу крав.
Шкромадити, -джу, -диш, гл. = скромадити.