Близно, -на, с. = блезно.
Вилазити 2, -жу, -зиш, сов. в. вилізти, -зу, -зеш, гл.
1) Вылазить, вылѣзать, вылѣзть. Вилазить гадюка. Кривда людськая боком вилазить. Кричить, аж з шкури вилазить. Не так скоро лихо вилке, як улізе.
2) Взлѣзать, взлѣзть. Кричи, хоч на гору вилізь. Виліз дружба на липу.
3) не вилазити з чого. Быть постоянно въ чемъ. З роботи ніколи не вилазить. Другі в плахтах та запаскам..., а Мотря з вибійчаної юпки та спідниці не вилазила.
Запада́ти, -до́ю, -єш, сов. в. запасти, -паду, -де́ш, гл. 1) Проваливаться, провалиться. Та бодай тая степовая могила запала. бодай їх слід запав! Пожеланіе смерти. 2) Вваливаться, ввалиться. Пий до дна, щоб очі не запали. 3) Западывать, запасть за что, напр. о щеколдѣ, запирающей дверь. запа́ла кля́мка. Кончилось. Вже по всьому, вже клямка запала. 4) О солнцѣ: заходить зайти за что-либо. Сонечко вже запало за гору. 5) Впадать, впасть во что. Та як коханка сльозу проливає, сльоза ти в могилу мою западає. — в го́лову. Засѣсть въ головѣ. Все сидить, рукою підпершися, все думає... наче думка яка важка запала їй в голову. — в ду́шу, в о́ко, в се́рце. Произвести впечатлѣніе, понравиться. Олена знає того парубка, що їй так у душу запав.
Зноситися 1, -шуся, -сишся, сов. в. внестися, -суся, -сешся, гл.
1) Возноситься, вознестись, подыматься, подняться. Нехай лихий знесеться хоч до неба. Уже качки зносяться.
2) Только сов. в. О птицахъ: снести яйцо.
Мисте́цьки нар. Мастерски.
Начальство, -ва, с. Начальство. Тебе... вибрали за начальство.
Ополок, -лку, м. У кожевниковъ: кожа съ брюха животнаго.
Підточування, -ня, с. Дѣйствіе отъ глагола підточувати.
Поскорчувати, -чую, -єш, гл. Покорчить. Руни поскорчує та позводить.
Прозеленуватий, -а, -е. Зеленоватый.