Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позагилювати

Позагилювати, -люю, -єш, гл. Забросить мячи, ударяя палкою.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 253.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАГИЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАГИЛЮВАТИ"
Веріс, -су, м. Раст. Верескъ, Calluna vulgaris Salis. ЗЮЗО. I. 115.
Витхнутися, -нуся, -нешся, гл. = витхатися.
Де́ся нар. Гдѣ ни, откуда ни. Деся взялася да із моря синя хвиля. Мет. 101.
Квоктуха, -хи, ж. Насѣдка.  
Кубрик, -ка, м. Боченокъ. Любеч.
На́до пред. = над = наді. А надо дверьми сам Господь стоїть. О. 1862. IV. 22.
Позагашувати, -шую, -єш, гл. Погасить, потушить (во множествѣ).
Поточити, -чу́, -чиш, гл. Источить, изгрызть. Стор. МПр. 62. Бач, як поточило дерево — мабуть шашіль.
Устругнути, -ну, -неш, гл. Строгнуть. устругнути штуку. Устроить штуку.
Халупчина, -ни, ж. = халупина. Шейк. Ум. халупчи́нка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗАГИЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.