Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позамурзувати
позамурзуватися
позамуровувати
позамучувати
позамучуватися
позаневолювати
позанедбовувати
позанедужувати
позанехаювати
позанічний
позаносити
позаночувати
позанужуватися
позануздувати
позаорювати
позаохочувати
позападати
позапаковувати
позапалювати
позапарювати
позапаскуджувати
позапечатувати
позапивати
позапилювати
позапинати
позаписувати
позаписуватися
позапитувати
позапихати
позапізнюватися
позапікати
позапікатися
позапірати
позаплакувати
позаплакуватися
позапліскувати
позаплітувати
позаплішувати 2
позаплоджувати
позаплоджуватися
позаплутувати
позаплутуватися
позапльовувати
позаплющувати
позаплямлювати
позаповзати
позаповідати
позапоганювати
позаполіскувати
позаправляти
позапрацьовувати
позапроваджувати
позапродувати
позапрошувати
позапрягати
позапрядати
позапускати
позапухати
позаралювати
позарандовувати
позарани
позаржавлювати
позаривати 2
позарівнювати
позарікатися
позаробляти
позароджувати
позаростати
позарошувати
позарошуватися
позарубувати
позаручувати
позасаджувати
позасватувати
позасвідчувати
позасвічувати
позасвічуватися
позаседжуватися
позасиджуватися
позасилати
позасинати
позасинювати
позасипати
позасипатися
позасипляти
позасипувати
позасихати
позасівати
позасідати
позасікати
позасіювати
позаскакувати
позаскалювати
позасклеплювати
позаскороджувати
позаслинювати
позаслинюватися
позаслоняти
позаслужбовий
позаслужувати
позаслухуватися
позасмажувати
позасмальцьовувати
позасмалювати
позасмерджуватися
позасмикувати
позасмічувати
позасмолювати
позасмучувати
позасмучуватися
позасновувати
позасолоджувати
позасоромлюватися
позаспокоювати
позаспокоюватися
позаставати
позаставляти
позастановляти
позастелювати
позастібати
Бездоріжжя, бездорожжя, -жя, с. Отсутствіе дороги, бездорожье, распутица. (Бѣглецу въ степи) — одно безпиття, друге без'їжжя, третє — бездорожжя. АД. I. 335. Пішов та й устілки погубив у грязі — таке бездоріжжя. Черк. у.
Виміркувати, -кую, -єш, гл. Придумать, измыслить, выдумать. Треба було виміркувати що инше. О. 1862. І. 60.
Вуспятки, -ток мн = успятки.
Гости́нонька, -ки, м. Ум. отъ гостина.
Дері́й, -рія́, м. 1) = Дерун. Бога роди! І в Харькові в палаті добрі дерії. Харьк. 2) Напильникъ. Черном. 3) Тотъ, который деретъ овечью шерсть.
Зача́хти, -хну, -неш, гл. Простыть, остыть. Уже й борщ зачах, поки ти хліба приніс.
З'єхи́дствувати, -вую, -єш, гл. Поступить єхидно. На світі все так іде, що писарь з'єхидствує, так йому й нічого. Кв. II. 149.
Качатко, -ка, с. Ум. отъ кача.
Позбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Сбиться, спутаться (о волосахъ). А як пішла до свекрухи, то й набралась муки: позбивались мої кудрі в горох'яні струки. Грин. III. 301.
Упікатися, -каюся, -єшся, сов. в. упектися, -чуся, -чешся, гл. 1) Упекаться, упечься. Хліб ще не впікся. 2) Обжигаться, обжечься. 3) Преимущ. сов. в. Надоѣсть. Ну, та й упікся він — що-дня надокучає.