Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позаплакуватися

Позаплакуватися, -куємося, -єтеся, гл. Быть заплаканнымъ (о многихъ); быть смоченнымъ отъ дождя (объ окнахъ). Позапланувались вікна. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 257.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАПЛАКУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗАПЛАКУВАТИСЯ"
Біляр, -ра, м. Бѣлильщикъ. І стала одежа його осяйна, вельми біла, мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити. Єв. Мр. IX. 3.
Бугаяка, -ки, м. Ув. отъ бугай.
Кульбанка, -ки, ж. = кульбавочка. Лв. 99.
Літ, -ту, м. Полетъ, леть. Цей і на літу хапа. Ном. № 5720.
Наповза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. наповзти́, -взу́, -зе́ш, гл. Наползать, наползти.
Оглух, -ха, м. Дуракъ. Оглух царя небесного. Ном. № 6306.
Призабути, -буду, -деш, гл. Нѣсколько забыть. Призабув своє рідне слово. Г. Барв. 489. Тим часом мене тут призабули. Г. Барв. 317.
Промовляти, -ляю, -єш, сов. в. промовити, -влю, -виш, гл. Говорить, проговорить, сказать. Ой дівчинонька стиха промовляє, мене молодого як по серденьку крає. Лукаш. 128. Струна струні промовляє: нема краю тихому Дунаю. Чуб. V. 343. Стиха словами промовляє. ЗОЮР. І. 208. Дрібні сльози роню, слова не промовлю. Мет. Ой вийди, вийди, як виходила, промов словечко, як говорила. Чуб. V.
Ришляк, -ка, м. У гребенниковъ: небольшіе рога молодаго скота. Вас. 163.
Свашчити, -чу, -чиш, гл. = свашкувати. Вх. Лем. 464.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗАПЛАКУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.