Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мітець

Мітець и пр. = митець и пр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МІТЕЦЬ"
Вивітрюватися, -рююся, -єшся, сов. в. вивітритися, -рюся, -ришся, гл. Вывѣтриваться, вывѣтриться. Аф. 325.
Відлазити, -жу, -зиш, сов. в. відлізти, -лізу, -зеш, гл. Отползать, отползти.
Водовозка, -ки, ж. Лошадь, возящая воду, плохая лошаденка. Попроси у батька коняки!... Добула вона йому водовозку. Мнж. 13.
Завча́с нар. = завчасу.
Кит, -та, м. Китъ. Його кит-риба зараз і вхопила. ЗОЮР. II. 60.
Обхаючувати, -чую, -єш, сов. в. обханю́чити и обхаючити, -чу, -чиш, гл. Чисто прибирать, прибрать, привести въ пріятный видъ. Дівонько-голубонько, обчисть мене, обханюч мене. Рудч. Ск. II. 56. Яблуня каже: «обхаюч мене». Рудч. Ск. II. 55.
Пляскати, -каю, -єш, гл. = плескати.
Рученька, ручечка, -ки, ж. Ум. отъ рука.
Уплюснути, -сну, -неш, гл. Упавь въ воду, сразу погрузиться. Мирг. у.
Цокотун, -на, м. Говорунъ, щебетунъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МІТЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.