Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поденок
поденщина
подеревеніти
подереча
подержати
подерти
подертися
подесенщина
подесьбіч
подесятерити
подешевити
подешевіти
подеякий
подзвін
подзвінний
подзвіння
подзвонити
подзвонитися
подзвонювати
подзеленчати
подзеленькати
подзенькати
подзєґун
подзижчати
подзьобати
подзюбати
подзюбатися
подзюрити
поди
подибати
подив
подивити
подивування
подивувати
подимати
подимне
подимок
подимщина
подина
подирати
подирбати
подирчати
подих
подихати
подихати 2
подичавіти
подібний
подібність
подібно
подівати
подіватися
подівок
подівувати
подій
поділ
поділ 2
поділити
поділля I
поділля II
поділок I
поділок II
поділом
поділшливий
подільчивий
подільчивість
поділющий
поділяти
поділятися
подімство
подінути
подіркуватий
подіркуватіти
подірчавіти
подіти
подітися
подія
подіяти
подіятися
подлубати
подлубатися
подляк
подлятися
подмух
подмухати
подніпрянець
подніпрянщина
подністря
подністрянщина
подоба
подобання
подобати
подобатися
подобенство
подобень
подобитися
подобігати
подобний
подобно
подобонька
подобріти
подобрішати
подобувати
подоважувати
подоварювати
подоварюватися
подовбати
подовбатися
подовершувати
подовж
подовжити
подовжний
подовідуватися
подоводжувати
подоводити
подоволочувати
подовш
подовшати
подовшити
подоганяти
подогледжуватися
Забо́їсто нар. Много снѣгу, сугробовъ. Забоїсто було тоді (на шляху) дуже, великі забої були. Екатер. у.
Зоряно нар. Много звѣздъ. А зоряно так, що, здається, зорями в вічі сипле. мн. (КС. 1902. X. 148).
Имберь, -рю, м. Инбирь. Положила туди яєчок, имберю, бобків. Ум. имбе́рець. Намочу горілки у зеленій пляшці з имберцем і з перцем, з своїм щирим серцем. Н. п.
Обпаскуджувати, -джую, -єш, сов. в. обпаску́дити, -джу, -диш, гл. Опачкивать, опачкать, огадить.
Охотитися, -чуся, -тишся, гл. Желать. Не охотилась іти за Василя. Г. Барв. 390.
Ритки, -ток, ж. мн. У ткачей: снарядъ, при помощи котораго приготовляютъ основу для наматыванія на навой: родъ узкой рамки длиной въ ширину навоя съ рѣдкими поперечными зубьями или перегородками, сквозь отверстія между которыми проходять нити основы. Вас. 166. Части: зубья — зубки, (въ Констаниногр. у. кіло́чки), отверстіе между ними — комо́ра, длинныя планки рамки — листовки, концы риток-засувки или замочки. МУЕ. III. 20.
Сходити 2, -джу, -диш, гл. 1) Исходить. Ой за яром брала я льон, всю долину сходила. Мет. 61. 2) Пройти, перейти, сходить. Коли б же ви, воронії коні, а походу не сходили. Макс. 3) Одѣться во что, износить что. Добра такого, не знає в чому й сходити. Ном. № 1349. Чи тобі в мене нічого спити, чи нічого зїсти, чи ні в чім хороше сходити. Мет. Нехай батько не турбує, мені вінця не купує, бо я й того не сходила, під явором загубила. Уман. у.
Ужиточно нар. Полезно.
Хлопійко, -ка, м. То-же, что и хлопець 2. За кого ж я піду, молоденька? А чи за старого, а чи за малого, а чи за хлопійка молодого? Мил. 83.
Шкода 2 нар. Напрасно. Шкода казати. Ном. № 5182.
Нас спонсорують: