Вільгість, -гости, ж. Влажность, сырость.
Гультяюва́ти, -тяю́ю, -єш, гл. Кутить, повѣсничать, бездѣльничать, бродяжничать. Ґрунт продам, а сам піду гультяювати.
Добро́тний, -а, -е. Прочный, плотный, надежный. Чоботи шкапові добротні. Добротна кожушина.
Мент, -ту, м. Мигъ. у-мент. Вмигъ. Сів на хазяйського коня, в-мент придув із горілкою. В один мент одно за 'дним переміняється.
Непороки, -ків, мн. Худая слава? Чим вони не люде? І добрі, й заможні; усі їх на повазі мають... Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують.
Побілитися, -лю́ся, -лишся, гл. Побѣлѣть.
Ременяний, -а, -е. Ремневый.
Сиротіти, -тію, -єш, гл. Дѣлаться иди быть сиротою. Тут я родилась, тут я хрестилась, тут сиротіла.... тут і вмру.
Скопич, -ча, м. ? Скопичу луста, погоничу луста, а малому дитяті скоринка.
Турчитися, -чуся, -чишся, гл. Отуречиваться, обращаться въ турка, усваивать турецкій языкъ, нравы, обычаи.