Відлупити, -ся. Cм. відлуплювати, -ся.
Качальце, -ця, с. Свертокъ, напр., лентъ.
Ласування, -ня, с. Кушаніе лакомствъ, роскошествованіе; наслажденіе.
Мсти́вий, -а, -е. Мстительный. Суддя не мстивий, а всім страшливий. Але сі ніжні істоти мстиві. Вони мстяться над людьми за їх лихі почування.
Наві́чний I, -а, -е. Вѣчный. Нема... не переходячого на божому світі, нема повсічасного, навічного — або перейде, або привикнеш.
Повертом нар. Возвращаясь, на обратномъ пути.
Порозгружувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и розгрузи́ти, но во множествѣ.
Привилей, -ле́ю, м. Привилегія. Дав нам привилей осягти під город поля, гаї і сіножаті, які сами улюбимо. Чадо попсованого привилеями панства.
Уриватися II, -ваюся, -єшся, сов. в. уритися, уриюся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Кабан каже: я побіжу в болото та в мул уриюсь. У Кулиша о потупленныхъ, смотрящихъ въ землю, глазахъ. Не дивились на божий світ від сліз : в чорну землю врились.
Чепеляти, -ля́ю, -єш, гл. Плохо играть. Музика чепеляє, да так, каже, нешпетно.