Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вісько

Вісько, -ка, с. и пр. військо и пр. Без ради й вісько гине. Ном. № 6116.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІСЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІСЬКО"
Актьо́рка, -ки, ж. Актриса. Желех. Чи не була вона в актьорках в театрі? Левиц. І. 465.
Бервення, -ня, с. соб. Бревна; стволы и сучья деревъ, наносимые водой. Вх. Зн. 2.
Вимоленець, -нця, м. Выпрошенный у Бога молитвами.
Гріма́ч, -ча́, м. Ворчунъ. Желех. МВ. І. 137.
Жи́лочка, -ки, ж. Ум. отъ жила.
Колейка, -ки, ж. Ум. отъ колія.
Монтеля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = майталати. Вітер дерево монтеля. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Побережний, -а, -е. , побере́жній, -я, -є. 1) Береговой. Побережні села. Сонце стало серед неба понад білим побережнім піском. Левиц. І. 62. 2) Набережный. Побережня стіна.
Протеребити Cм. протеріблювати.
Туршукуватий, -а, -е. . — ліс Молодой и густой лѣсъ. Шух. І. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІСЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.