Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вісько

Вісько, -ка, с. и пр. військо и пр. Без ради й вісько гине. Ном. № 6116.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІСЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІСЬКО"
Балакуватий, -а, -е. = балакливий. Вони обидва однаково балакуваті. Новомоск. у.
Відгук, -ку, м. Откликъ.
Відрахувати, -хую, -єш, гл. Отсчитать. Пан нехай відрахують тілько за кождих п'ятнадцять огірків, що там тому. Чуб.
Ґуш, (-ша м. ?) Шишка (на тѣлѣ); зобъ. Желех. Гуцул. (В. Дорошенко).
Квадратувати, -ту́ю, -єш, гл. Превращать въ квадратъ.
Невірник, -ка, м. Недовѣрчивый человѣкъ. Ум. невірниченько. Ой ти, невірний-невірниченько, не віриш мені й мому личеньку. Чуб. V. 683.
Смердюк, -ка, м. Вонючій, вонючка. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Хибити, -блю, -биш, гл. 1) Ошибаться, давать промахъ, погрѣшать, сбиваться съ пути. Мір землю сажнем, а не ланцюгом, то не будеш хибити. Черк. у. Не хибив я проти його закону, його слова ховав у щирім серці. К. Іов. 51. Прямуйте ж, добродію, куди задумали, не хиблючи. К. (О. 1861. І. 310). 2) Миновать, обойти. Він думав, що то його хибить. Н. Вол. у. То вже вас не хибить — мусите робити. Н. Вол. у.
Хить меж., выражающее качаніе, шатаніе. Як човничок у морі: туди хить, туди хить! Г. Барв. 361.
Шамротіти, -рочу, -тиш, гл. = шамріти. Прилуц. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІСЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.