Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пістити

Пістити, -щу, -стиш, гл. = пестити. Пістить теля коло рук, то й віл такий буде. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 188.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІСТИТИ"
Весь, -сю, м. Раст. Phellandrium aquatinim. Вх. Пч. І. 12. Oenanthe phellandrium. Лв. 100.
Делі́єнька, делі́йка, -ки, ж. Ум. отъ делія.
Живолу́п, -па, м. Живодеръ (ругат.).
Канава, -ви, ж. 1) Канава, ровъ. Од села Ситників до города Корсуня канавою перекопайте Потоцького піймайте. 2) Каналъ. Ой обізвався козак молоденький воєводі за плату, — ой набили на ноги кайдани, дали в руки лопату, ой послали на вішню работу та канави копати. Грин. III. 595.
Неслушно нар. 1) Ненадлежаще. 2) Несправедливо.
Обрубка, -ки, ж. Опушка тулупа. Мнж. 187.
Побіч нар. Возлѣ, рядомъ. Побіч мене. Левиц. МБ. 57.
Понадкидати, -да́ю, -єш, гл. Отбросить, отобрать часть (во множествѣ). Це ти важко понакладав (дров на сани), понадкидай, а то на гору не виїдемо. Харьк. у.
Сіло, -ла, с. Петля, силокъ. Попав в сіло. Ном. № 3924. Лучче ж пенному сіло на шию зложити, ніж бідних людей правдивих зводити. Ном. № 2793. Ум. сільце́.
Уболівання, -ня, с. Сожалѣніе, скорбь. К. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.