Вимусити Cм. вимушувати.
Витурити Cм. витуряти.
Відчалюватися, -лююся, -єшся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться. Відчалився від народу та й пішов собі геть понад берегами.
Компанія, -нії, ж.
1) Общество, компанія. Злі компанії і доброго чоловіка зопсують.
2) Отрядъ войска. Чому сь мене, моя мамо, з ранку не збудила, коли тота компанія з міста виходила.
Кружкома нар. Кружкомъ, въ кружекъ. Посідали кружкома.
Ма́яти, -маю, -єш, гл. 1) Развѣваться. Через улицю гай, гай, моя кісочка май, май! Стрічки мають в синьому небі. 2) Колыхать, колыхаться. Вітер віє, гілля має. Ой високо клен-дерево має. 3) Махать. Соловейко летить, крильцями має. 4) Виднѣться; мелькать. Орися росла собі, як та квітка в городі: повна да хороша на виду, маяла то сям, то там по господі в старого сотника.
Непохибно нар. Безошибочно, вѣрно.
Повійнути, -ну, -неш, гл. Повѣять. Повійне вітер.
Пуґачі, -чів, мн. = матаржин.
Спідлений, -а, -е. Сдѣлавшійся подлымъ. Може чиє ще не спідлене серце важко забється, до серця озветься.