Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порозгвинчуватися
порозглажувати
порозглядати
порозгойдувати
порозголошувати
порозгорожувати
порозгортати
порозгорювати
порозгорятися
порозгризати
порозгрібати
порозгружувати
порозгублювати
порозгулюватися
пороздавати
пороздавлювати
пороздавлюватися
пороздаровувати
пороздвоюватися
пороздзявляти
пороздзяплювати
пороздирати
пороздиратися
порозділяти
порозділятися
пороздлубувати
пороздмухувати
пороздобрюватися
пороздобувати
пороздовбувати
пороздражнювати
пороздроблювати
пороздрочувати
пороздрочуватися
пороздряпувати
пороздушувати
пороздягати
пороздягатися
порозжаковувати
порозживатися
порозжовувати
пороззувати
пороззуватися
пороззявляти
порозіходитися
пороз'їдати
пороз'їдатися
пороз'їздитися
пороз'їзжатися
порозлазитися
порозламувати
порозледачуватися
порозливати
порозливатися
порозлигувати
порозліновуватися
порозліплювати
порозліплюватися
порозлітатися
порозлуплювати
порозлютовувати
порозлютовуватися
порозлягатися
порозмазувати
порозмазуватися
порозмальовувати
порозмантачувати
порозмежовувати
порозмерзатися
порозметувати
порозмивати
порозминати
порозминатися
порозмітати
порозмішувати
порозмлівати
порозмножувати
порозмножуватися
порозмовляти
порозмокати
порозмотувати
порозмочувати
порозмуровувати
порозм'якати
порознімати
порозносити
порозорювати
порозохочувати
порозохочуватися
порозраювати
порозривати
порозриватися
порозрівнювати 1
порозрівнювати 2
порозрівнюватися
порозрізнятися
порозрізувати
порозростатися
порозрубувати
порозруйновувати
порозруйновуватися
порозсаджувати
порозселюватися
порозсерджувати
порозсерджуватися
порозсилати
порозсипати
порозсипатися
порозсихатися
порозсівати
порозсідатися
порозсідлувати
порозсікати
порозсіювати
порозсіюватися
порозскакуватися
порозсмикувати
порозсмикуватися
порозсмішувати
порозспівуватися
Жартли́вий, -а, -е. = жартівливий. Я з Петром моїм щаслива і весела, і жартлива. Котл. Н. Полт. 345.
Зім'я́ти и зімняти, -мну, -не́ш, гл. 1) Смять. 2) Стереть, растереть; истолочь. Зімну всього я на кабаку. Котл. Ен. II. 18. Зімни трохи маку. Зім'яв сіль.
Колінчик, -ка, м. Колѣнце въ стеблѣ. Ой стерегла я жита, пшаниці... Щоб з колосочки не видзьобало, щоб колінчика не виломило. Чуб. III. 454. Cм. колінце 2.
Підголюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підголи́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Подбриваться, подбриться. Грин. III. 499. Пішов підголився, сідла коня вороного та їде женитись. Чуб. V. 459.
Поділятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поділитися, -лю́ся, -лишся, гл. Дѣлиться, раздѣлить между собой. Мнж. 87. З ними щоденним добром поділяюсь. К. Дз. 230. Стали поділятися. Чуб. І. 132. На дорозі ізнайшли золотого персня і ніяк ним не поділяться. Рудч. Ск. І. 165. Грішми вони поділились. Рудч. Ск. І. 192. Ідуть турки з татарами і людьми ся поділяют. АД. I. 291.
Полонинний, -а, -е. Относящійся къ полонині. Желех.
Репчин, -ну, м. Раст. Raphanistrum arvense L. Вх. Уг. 265.
Скупчити, -чу, -чиш, гл. = скупити.
Сонях, -ха, м. = соняшник. соняхи. Сѣмячки подсолнечника.
Черконути, -ну, -неш, гл. То-же, что и черкнути, но съ большей силой. Як підскаче та черконе шаблею! Рудч. Ск. II. 77.
Нас спонсорують: