Вистігати, -гаю, -єш, гл. Строчить. Сорочку вистігаю.
Зажира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. заже́рти, -жеру́, -ре́ш, гл. 1) Ѣсть, поѣсть. Хліб тиждень печений, та такий, що й зажерти не можна. 2) Пожирать, пожрать, сожрать. Зажер усе, нічого не зіставив. І жадав неситим духом увесь світ зажерти. Неправда увесь світ зажерла.
Кукуручка, -ки, ж. Раст. Epipactis palustris.
Потовкмачити, -чу, -чиш, гл. = потовкти. Хома думав, що ще трохи його потовкмачив, — принявсь лежачого шкварити.
Приожеледитися, -диться, гл. безл. Наступить гололедицѣ.
Роскудлувати, -лую, -єш, сов. в. роскудлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошивать, взъерошить, растрепать (волосы). На голові волосся було роскудлане.
Удобен, -бна, -не, удобенний, -а, -е. Способный, годный. Та на коня сідай та предо мною повертай, та нехай я буду знати, чи удобен ти будеш поміж козаками пробувати.
Упуст, -ста, м. Шлюзъ.
Утрачатися, -чаюся, -єшся, сов. в. утратитися, -чуся, -тишся, гл. Издерживаться, издержаться, потратиться; понести убытокъ, Що дав? — Сім кіп! — А за що продав? — За п'ять кіп! — Нащо ж так багато втратився? І навіщо во ни на того коня втрачаються? Приїздіть же, будьте ласкаві, щоб нам не прийшлось даремне втратитись.
Церемонія, -нії, ж.
1) Церковная церемонія.
2) Жеманство, стѣсненіе. Без церемонії оглядали кожну паню.
