Бовкати, -каю, -єш, гл.
1) Звонить отрывисто: ударять (въ колоколъ). Бовкає дзвін у неділю. Чуємо, що бовка дзвін, та не знаємо, де він.
2) Говорить необдуманно. Нехай хоч жінки ледачі посоромляться, а то ще й при йому инший таке пробовкне, щоб їх лиха година бовкала.
Варш, -ша, м. ? Ум. варшалок. варшалочок. Заснула кухарочка, треба їй варшалочка, треба їй варша дати, щоб дала вечерати.
Дога́їти, -гаю, -єш, гл. = Догаяти. Сами себе до ночі догаїте.
Дойня́к, -ку́, м. Дойный скотъ. Та ще к тому убогий: сорок тисяч дойняку, яловнику без ліку.
Квітчаний, -а, -е. 1) Цвѣточный. Тепленький вітрець зо всього степу несе йому квітчані запахи.
2) Украшенный цвѣтами. Квітчаною головою схилишся до неньки.
Махі́тка, -ки, ж. Махотка, малый горшочекъ.
Нага́рбати, -баю, -єш, гл. Набрать много, нахватать. Помруть, — та нічого нагарбаного не візьмуть з собою.
Насва́тати. Cм. Насва́тувати.
Насупереки нар. Наперекоръ, въ пику. Він все тобі насупереки робе.
Підсідельний, -а, -е. Подсѣдельный.
