Виємно нар. Исключительно. Левиц. І.

Далечиня́, -ні́, ж. Даль. Не яка там далечиня. Сохну, чахну в далечині, всяк день уміраю. Гол. ІІІ. 367.

Дру́гий, -а, -е. 1) Другой; иной. Один сидить конецъ столу, мед-вино кружає, другий сидить біля його, на скрипочку грає. Мет. 8. Але він тут собі другий, ніж у нашому селі. Кв. II. 296. В місті добре тілько кому небудь калач купувати. а не що друге. Ном. № 10484. 2) Второй. Уже й другого сина діждали собі. Харьк. дру́гого дня. На другой день. Камен. у.

Засма́жити Cм. засмажувати.

Зернаї́стий, -а, -е. = зернистий. Мнж. 181.

Напліндрува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Награбить. Золото, що ми напліндрували. К. Бай. 91.

Олійниця, -ці, ж. 1) Маслобойня. Названія частей: закопанный въ землю стовп (столбъ), противъ него на извѣстномъ разстояніи большой деревянный ґвинт (бинтъ) — оба вкопаны въ землю и для большей устойчивости имѣютъ на нижнихъ конкахъ перехрестя; ґвинт и стовп поддерживаютъ горизонтально лежащее между ними тяжелое бревно — стрілу, имѣющую ближе къ бревну вертикально торчащій отъ нея внизъ товка́ч, а подъ нимъ находится ступа; движеніемъ стріли вверхъ и внизъ товкач толчетъ въ ступі положенныя туда поджаренныя сѣмена, выжимая изъ нихъ масло. Екатер. у. Залюбовск. Сложнѣе олійниця у гуцуловъ: въ деревянной тяжелой подставкѣ два стовпа, внизу соединены толстой доской, называемой колода, въ углубленіи которой лежитъ шерстяной кап, въ которомъ находятся сѣмена, выше, параллельно колоді — стріла съ заяцем ( = товкачем); сверху надъ всѣмъ этимъ на столбахъ перекладина — правило, съ обоихъ концевъ которой на скраклях и скракниках висятъ тарани — деревянные молотки; такъ какъ стріла концами своими движется въ столбахъ, то подбивая то съ одной стороны, то съ другой клини́, можно стрілу то опускать, то поднимать и заставлять заяць выжимать масло въ колоді, изъ углубленія которой оно сквозь отверстіе — цівку капаетъ въ подставленную внизу миску. Шух. І. 163. У його в дворі — як у віночку; ув олійниці — що в иншої баби у хаті не так чисто. Ном. № 14010. 2) Женщина приготовляющая или продающая растительное масло. Ум. олійничка.

Перепрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. перепріти, -прію, -єш, гл. Перепрѣвать, перепрѣть. Страва перепріє в печі. Левиц. І. 198.

Пряслиця, -ці, ж. = днище 2. Вх. Зн. 55.

Старувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Проводить старость. Сим. 227. 2) Распоряжаться въ качествѣ стараго и старшаго. Чемеричка побивалась мов несамовита, наскликала прать і мазать, шити і білити сіять борошно, вчиняти і діжу місити. Харитина ж так, як пані, тільки старувала. Мкр. H. 20. 3) Разсуждать, какъ старикъ. Хто тілько старує, а робить — не доробляє. Ном. № 6543.