Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

угортати

Угортати, -та́ю, -єш, сов. в. угорну́ти, -ну́, неш, гл. Обворачивать, обворотить, заворачивать, заворотить, закутывать, закутать. Та недужую дитину угортає в кожушину. Щог. В. 31. Угорнули в рядно (чоловіка). ЗОЮР. І. 158.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГОРТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГОРТАТИ"
Великосвітній, -я, -є. Аристократическій, принадлежащій къ высшему свѣту. Соромились размовляти нею (українською мовою) серед людей великосвітніх. К. XII. 122.
Горду́н, -на́, м. Гордецъ. Козак не гордун, що оборве, то й в кавдун. Ном. № 12166.
Ди́ркатися, -каюся, -єшся, гл. Спорить, противорѣчить. Шо ж він, диркався? — Ні, так віддав. Шо там йому диркатись, як він скрізь винен. Мирг. у. Д. Эварн.
Знайомісінький, -а, -е. Совершенно знакомый, совершенно извѣстный. Що мені там кожна стежечка, кожний кущик знайомісінькі. МВ. І. 13.
Начисто нар. Совершенно, вполнѣ. От буде снідання начисто гетьманське! Шевч. 318.
Первотвір, -тво́ру, м. Оригиналъ, подлинниккъ. Уман. II. 245.
Переводити I, -джу, -диш, сов. в. перевести, -веду́, -де́ш, гл. 1) Переводить, перевести. Перевела Явдоха свій цех через дорогу. Кв. 2) Переплетать, переплести, перевить. (Коса) чорним шовком заплетена та золотом переведена. КС. 1883. II. 388. 3) Изводить, извести, уничтожать, уничтожить. Як же його перевести з світу, щоб не було на світі. Рудч. Ск. І. 92. Чужі діти своїм батькам у поміч стають, а ти тільки дурно у нас хліб переводиш. Рудч. Ск. II. 107. 3) Портить, перепортить, испортить. Пани переведуть, що й собака не їстиме. Ном. № 1223.
Припочивати, -ва́ю, -єш, сов. в. припочи́ти, -чину, -неш, гл. Отдыхать, отдохнуть. Неня собі лягли на постіль припочивати. Федьк. Їм коні припочили. АД. І. 135. Люде ідут, припочивают. Шух. І. 221.
Хухнути, -ну, -неш, гл. Дунуть (ртомъ). ЕЗ. V. 180. Після треба хухнуть на жовнаки. Чуб. І. 139. Хухнула му в рот, — і ожив. Драг. 359.
Черствак, -ка, м. Родъ гриба, повидимому Boletus edulis. Вх. Уг. 275.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УГОРТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.