Вихвалятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вихвалитися, -люся, -лишся, гл. Хвастать, похвастать, хвалиться, похвалиться. Вихваляється вірною дружиною.
Кончити, -ся = кінчити, -ся. конюх, -ха,, м. Конюхъ. Я конюха ж люблю, за конюха не піду: конюх коні ганяє, він гноєм воняє.
Мості́вка, -ки, ж. Жижа навозная.
Нехворощ, нехвороща, -щі, ж. Раст. Artemisia vulgaris, чернобыльникъ. Польова нехвороща. Scoparia. Ой як тій дитині в нехворощі, то так мені гулять у тій Польщі.
Окошитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Сдѣлать остановку, стать лагеремъ, стать на стоянку, поселиться. Та й ми, каже, йшли (степом) та тут окошилися; зоставайтесь і ви тут з нами, будемо жити. 2) — на кому. Отразиться на комъ, пасть на кого. Поли б на йому усе зле окотилось. Хто виноват, а на мені окотилось.
Підсипка, -ки, ж.
1) Подсыпаніе.
2) Порохъ, насыпаемый на полку кремневаго ружья.
3) Отруби или мука насыпаемыя хлѣбопеками на лопату, чтобы сырой хлѣбъ не приставалъ къ ней во время сажанія въ печь.
Ручай, -ча́ю, м. Ручей. Приблудився до гаю, дрібненького ручаю і став коня панувати. Ум. ручаєць.
Утирання, -ня, с. Утираніе. Ум. утираннячко. Вода на вмиваннячко, хусточка на втираннячко.
Хляки, -ків, м. мн. 1) Рубцы (часть желудка жвачнаго, гдѣ переваривается пища; желудокъ съ кишками (животнаго). Як будуть мене різать, так ти просися хляки мить. 2) = міздря.
Шмагати, -га́ю, -єш, гл. Стегать, хлестать. Шось їх.... хворостиною шмагало по шиї. Як почав шмагати по плечах лозиною. Аж його козак межи очі шклянкою шмагає.
