Багатий, -а, -е. 1) Богатый, обладающій богатствомъ. Багатому чорт діти колише, а вбогий і няньки не знайде. Дурень багатий, так і слово його в-лад! Тяжко-важко нам убогим багатих любити. Скачи, враже, як пан каже: на те він багатий. багатий на що. Богатый чѣмъ, имѣющій много чего. Він багатий на воли: шість пар має. — Нащо йому доля? Треба закопать: він і так багатий... — Багатий на лати та на дрібні сльози — бодай не втирать. Либонь же ти на розум не багатий. багатий на слово. Словоохотливый. Настя така багата на слово, що я не мала часу ніколи й промовити до бабусі.
2) Богатый, цѣнный. Як виїхав Ревуха на коні гуляти, перевісив через плече сагайдак багатий.
3) багатий вечір, — та кутя = багат-вечір. Ум. багатенький.
Висок, -ска, м. 1) Високъ, Сивизна на висках. 2) Отвѣсъ (у каменьщиковъ). Ум. височок.
Зт.. Cм. ст..
Обмацувати, -цую, -єш, сов. в. обмацати, -цаю, -єш, гл. Ощупывать, ощупать. Він обмацав її скрізь.
Пожарний, -а, -е. Пожарный. Так само, як смоки, роблять пожарні труби.
Пороз'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. = порозв'язуватися.
Роспорощатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Раскричаться.
Соватися, -ваюся, -єшся, гл. Соваться, двигаться, лѣзть. Совайся, Нечипоре! Кричав, совався з кулаками.
Сояшник, -ка, гл. = соняшник.
Спосеред нар. Изъ среды, изъ средины. Яка ото людина гарна зникла німуючи спосеред миру божого. Озвавсь до нас іспосеред чужини знакомий голос.
