Вибайкуватися, -куюся, -єшся, гл. Выплыть изъ воды. Плив бистрою рікою, захльоскувавсь, тонув, вибайкувавсь і знов-знов-знов, поки аж на березі став.
Клопотно нар. = клопітно.
Мо́рщити, -щу, -щиш, гл. Морщить, сморщивать. Морщив своє молоде лице. Морщив чоло. морщити постоли. Дѣлать башмаки (постоли, моршні) изъ цѣльнаго куска кожи.
Наболі́лий, -а, -е. Измученный, много болѣвшій. Тліє під землею твоє наболілеє тіло.
Підлога, -ги, ж. 1) Дощатый полъ. А в нашого свата у хаті підлога. Жаба седіла під підлогою. 2) Въ ткацкомъ станкѣ (кроснах): два передніе и два задніе столба (коники), соединенные боковыми планками.
Пільський, -а, -е. Полевой.
Порский, порськи́й, -а́, -е́ 1) Рѣзвый, быстрый. Порськенький хлопчик. Почувши волю, кінь порский геть степом вибриком побрався.
2) Легко раскалывающійся. Та ясена важче колоти, ніж дуба, дуб куди порскіший за ясена.
3) Быстро выскальзывающій, скользкій. Той хлопець порський як в'юн: ти його побори, а він так тобі попід руками й випорсне. Чоловік такий порський, що з усякої біди знайде як викрутитись. Мило таке перське — не вдержиш. Ум. порске́нький, порськенький.
Поспів'я, -в'я, с. Пѣніе, пѣснопѣнія. Святе поспів'я.
Роговня, -ні, ж. Въ волынкѣ: рожекъ козы, прикрѣпленный къ концу трубки.
Холзкий, -а, -е. = ховзкий. У Марисі холзкий двір.
