Безвістний, -а, -е. Безвѣстный, неизвѣстный, невѣдомый.
Гнутися, гнуся, гнешся, гл. 1) Гнуться, сгибаться. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Їсть так, аж ніс гнеться, — съ жадностью ѣстъ. 2) Переносно: покоряться. Ярема гнувся, бо не знав, не знав сіромаха, що виросли крила. 3) Увиливать, не желать сдѣлать. Не гнися, сваточку, не гнися: єсть у тебе на кошарі ягниця, — поведи на торжок та продай а нам горілочки розгадай! Довго мабуть гнувся — не давав?
Завгодя́ нар. Заблаговременно, заранѣе. Треба завгодя лагодитись з своїм добром у город на ярмарок. Збіралися завгодя, завгодя скуповувались, пекли, варили.
Згної́ти, -ною́, -їш, гл. Дать сгнить. Вже на тоці згноїв хліб Семен.
Кумочок, -чка, м. Ум. отъ кум.
Обрідкуватий, -а, -е. Рѣдковатый. Де хліб обрідкуватий, той на зерно кращий, а де густий, там ні.
Потурнак, -ка, м. Ренегатъ (отуречившійся).
Товкування, -ня, с. Толкованіе, разговоры. Твого товкування не переслухаєш.
Цюцю меж. = цуцу. Цюцю, дурний салабай.
Шпачок, -чка, м. Ум. отъ шпак.
