Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

угор

Угор, угра, м. 1) Венгерецъ. Угри і ляхи біди додають. О. 1861. III. Кост. 30. 2) угор = вугор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГОР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГОР"
Дзьоб, дзьо́ба́ти и пр = Дзюб, дзюбати и пр. Н. Вол. у. Харьк. г. Дзьо́бом сі́сти. Остаться на мѣстѣ, не подвинуться. Дзьобом сидиш, — ні за що рук зачепити, ніде заробити. Кролев. у. В кого є худібка, до той якось виборсається, того й на заробітки пустять, а голиш все таки дзьобом сяде. О. 1862. IV. 106.
За́кришка, -ки, ж. То, что крошать въ борщъ. Камен. у. (Закришка) — бутвиння що кришать в борщ: петрушка, цибуля та кріп, то що. Св. Л. 5.
Зами́сник, -ка, м. = мисник. Kolb. І. 58.
Кожушанка, -ки, ж. 1) Женская шуба, покроемъ подобная свиті. КС. 1893. V. 28
Пахати, -хаю, -єш, гл. Нюхать, обонять. Угор.
Підпалювати, -люю, -єш, сов. в. підпалити, -лю́, -лиш, гл. Поджигать, поджечь; растапливать, растопить. Добре вогонь горить, як є чим підпалити. Ном. Підпалили сосну від споду до верху. Чуб. V. 394. Підпалив у печі, гріє окропи. Рудч. Ск. І. 137.
Примана, -ни, ж. Приманка. Горох — людська примана. Ном. № 12391.
Решетилка, -ки, ж. Шапка изъ решетиловскаго каракуля. Шапка решетилна. Котл.
Свистіння, -ня, с. Свистаніе, свистъ. Крик, свистіння й тупотіння лилося.... з того краю. Левиц. Пов. 139.
Смішити, -шу́, -ши́ш, гл. Смѣшить. Не ходи удень, не сміши людей. Чуб. V. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УГОР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.