Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

угонобити

Угонобити, -ся. Cм. угонобляти, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 315.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГОНОБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УГОНОБИТИ"
Бидлячка, -ки, ж. Экскрементъ рогатой скотины. Вх. Лем. 391.
Клинтух, -ха, м. Пыжъ.
Морков'ять, -ти, ж. Раст. Achillea millefolium. Лв. 96.
Осокір, -ко́ру, м. Осокорь, родъ тополя, Populut alba. ЗЮЗО. І. 132.
Паніматчин, -на, -не. Матушкинъ. Отцева молитва, і паніматчина. АД. І. 191.
Стебнувати, -ну́ю, -єш, гл. Строчить. Гайс. у. Гол. Од. 73.
Угол, угла, м. = вугол. 1) В своїй хаті і угли помагають. Ном. № 9629. 2) Чи се тая удівонька, що на углі хата. Макс.
Удовки, -вок, ж. Раст. веселые глазки, Flos trinitatis.
Филозофний, -а, -е. Умный, мудреный. хитрый. Вх. Зн. 75.
Хваткий, -а, -е. 1) = хапкий 1. І ти не дуже то хваткий, і я не швидка. Ном. 2) = хапкий 2. Там такий хваткий: що подаче, то й його. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УГОНОБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.