Биркати, -каю, -єш, гл. Созывать овецъ. Вівчарь вівці наганяє, на ягнята биркат.
Гайдарь, -ря, м. Пастухъ овецъ. Ум. гайдарик.
Дзюб! IІ меж., выражающее клеваніе. На маковці сиділа, дрібен мачок дзюбала: дзюб, дзюб, дзюбанець!
Конклав, -ву, м. Конклавъ.
Нересть, -ти, ж.
1) Совокупленіе у рыбъ, змѣй.
2) Семейные раздоры, несогласія. Як любляться собі, не робиться між ними нерести, то й добре. Cм. неристь.
Нинька нар. = нині.
Подорожній, -я, -є. 1) Дорожный; путешествующій, странствующій. Що й у мене борщ не порожній: кипів же там жук подорожній. Подорожня торбина в мене на плечах. Подорожня сукня. Пишу про свої подорожні вражіння. Я з подорожньою товаришкою своєю увійшла в хату. Подорожній живіт підкрепити. Набожний — як жид подорожній. Гумене, ну мене, бо я подорожня! Подорожня скриня. Чемоданъ.
2) Путешественникъ. Подорожні були якісь смутні. Ніхто б не скате, що вони їдуть у гості до веселого пана Череваня. Теманськії і савські подорожні надіялись на любе водопійло.
Посердитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Посердиться.
2) Поссориться. Розділивши батьківське добро, обидві сестри посердились.
Присівок, -вку, м. 1) Прибавка работнику къ денежной платѣ въ видѣ куска полевой земли, засѣваемой хозяиномъ, урожай съ котораго собираетъ работникъ. На присівок дав му півдесятини. 2) Посѣвъ, засѣянное поле. Ой пила я в понеділок, та й пропила ввесь присівок. Як зраня (на Дмитра) дує вітер, то ранний присівок буде добрий; як в полудне, то середний; а як вечером, то пізний.
Сестрінок, -нка, м. = сестрінець.
