Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поброїти
побруднити
побрудніти
побрукатися
побрязкати
побрязкач
побрязкувати
побрязчати
побубнявіти
побубоніти
побувати
побуджати
побудувати
побужати
побурити
побурлакувати
побурмиструвати
побурчати
побусурманити
побусурманитися
побусурменити
побусурменитися
побут
побути
побутніти
побучавіти
побуяти
поваб
поваба
повабити
повабитися
повага
повагом
поважати
поважатися
поваження
поважити
поважитися
поважко
поважливий
поважний
поважність
поважно
поважчати
повала
повалець
повалина
повалити
повалитися
повалувати
поваляти
повалятися
повандрувати
повапити
поварець
поварити
поваритися
поварка
повартувати
поварувати
поваруватися
повбезпечувати
повбивати
повбиватися
повбирати
повбігати
повбірати
повбіратися
повбовтуватися
повбожати
повбувати
повбуватися
повбуджати
поввіходити
повводити
поввозити
повволікати
повгадувати
повгинати
повгинатися
повгнічувати
повгноювати
повгодовувати
повгодовуватися
повгонити
повгрузати
повдаватися
повдавлювати
повдовбувати
повдовіти
повдовольняти
повдовольнятися
повдягати
повдягатися
поведенція
поведінка
поведія
повезти
повелачка
повеликий
повеличити
повелівати
повелівати 2
повеління
повен
повередити
повередитися
повередувати
повересілє
повересло
поверещати
повернути
повертання
повертати
повертатися
повертіти
повертітися
повертом
поверх
поверх 2
Завздо́вж, завздо́вжки, нар. = завдовжки.
Затужа́віти, -вію, -єш, гл. = затугавіти. Затужавіла капуста. Зміев. у.
Канархист, -та, м. Клирошанинъ. Бил. Нос.
Клуб, -ба, м. 1) Клубокъ. Побачила відьму, що клубом котилась. Кв. І. 182. Попід мостом трава ростом да й стелеться клубом. Грин. III. 75. 2) мн. Бедра (у скота). Рудч. Чп. 254.
Мерзе́ник, -ка, м. Мерзкій человѣкъ, мерзавецъ. Ти, мерзенику! Вх. Лем. 435.
Покочистий, -а, -е. = покотистий. Покочиста дорога. Васильк. у.
Угайка, -ки, ж. Потеря времени. (Зміев. у.). Як би з ранку зараз узялася була, то скільки б зробила, а то поки принесла то води, то кізяків, та поки посходились — от і вгайка.
Хряпко нар. О дорогѣ: покрыто колотью. Дуже хряпко їхать, — так колеса і підскакують, — тоді саме підмерзло. Новомоск. у. Тоді було сухо, я це добре запримітив. Ішов дощик і підмерзло, стала ніби то ожелідь. Але хоча й було хряпко, так у мене коні були ковані. Екатер. у.
Четверо числ. Четверо. Четверо яблучок котяться. Ном. Заг. № 463. У неї вже четверо дітей. Харьк.
Чинити, -ню́, -ниш, гл. 1) Дѣлать, производить, исполнять. Незнай гріха не чинить. Ном. № 106. Ті мати гречаники чинить. Мил. 95. Не чини лихого, не бійся нічого. Ном. № 4442. Порядки чинити. Мет. 179. чини мою во́лю. Исполняй мое желаніе. АД. І. 260. чині́те ласку! Сдѣлайте одолженіе! пожалуйста! Чиніте ласку, внесіть ковбаску! Чуб. III. 476. 2) О змѣѣ: класть яйца. Гадина чинить уперед яйце, а потім віводить гадиніта. Шух. І. 238. 3) Дубить, выдѣлывать (кожу).
Нас спонсорують: