Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приперезати
приперізувати
приперти
припертися
припивати
припилка
припильнувати
припин
припинати
припинатися
припиначка
припинити
припинка
припиняти
припинятися
приписанець
приписати
приписувати
приписуватися
припівзити
припізнитися
припізнюватися
припізнятися
припікання
припікати
припіл
припімнути
припін
припір
припірати
припічок
припішати
приплакати
приплата
приплатити
приплачувати
приплачуватися
приплентати
приплентач
приплескати
приплести
припливати
приплинути
приплисти
приплід
приплідок
припліскувати
приплітати
приплітатися
приплітка
приплітувати
приплішити
приплошистий
приплуганитися
приплужитися
приплутати
приплутувати
приплутуватися
приплюскнути
приплющити
приплющувати
припнути
припняти
приповедінка
приповзати
приповіданка
приповідати
приповідка
приповідувати
приповісти
приповістися
приповістка
приповість
приповняти
приподобитися
приподоблятися
припозвати
припозивати
припокоїти
приполок
припом'янути
припористий
припорошити
припорука
припоручати
припорядити
припорядитися
припосилати
припослідок
припостити
припочивати
припощувати
приправа
приправити
приправка
приправляти
припроваджувати
припросити
припроха
припрохати
припрохувати
припрошати
припрошувати
припрошуватися
припрягати
припудити
припуск
припускати
припускатися
припуст
припустити
припустниця
припутень
припутина
припущальник
припхати
припхатися
прип'ясти
прип'яти
прирадити
Гоп! меж. Подражаніе звуку отъ топанья при прыжкѣ или пляскѣ. Ой гоп, того дива! Наварили ляхи пива. Шевч. 158.
Дашо́к, -шка, м. 1) Уменьшит. отъ дах. 2) Знакъ ( ˆ ) надъ долгой или перемѣнной гласной: ô, ê. 3) Козырекъ фуражки.
Осичаний, -а, -е. = осиковий. Ніяк не доступимо до осичаного прикілка. Грин. І. 70.
Петрівка, -ки, ж. 1) Петровъ постъ. ХС. І. 76. Петрівка — голодівка. Ном. Петрівка — переднівок. Ном. № 462. 2) Пѣсня которая поется въ петровъ постъ. Зберімося, подружечки, заспіваймо петрівочки. Н. п. 3) Сортъ дыни. Черном. Ум. петрівочка. Ой мала нічка петрівочка, не виспалась наша дівочка. Чуб. III. 202.
Понаривати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и нарвати, но во множествѣ. Повні пазухи грушок понаривали. Драг. 121. Хлопці встали, вози підмазали, нові ярма понаривали, сиві воли позапрягали. Рудч. Чп. 97.
Поперенизувати, -зую, -єш, гл. Перенизать (во множествѣ). Давно не перенизувала намиста, треба сісти та поперенизувати, а то ще порветься. Харьк.
Уматеріти, -рію, -єш, гл. Окрѣпнуть, возмужать. Як уматеріє, буде віл добрий. Міусс. окр. Нехай він уматеріє, узнає все — як коло чого ухождатися. Борз. у. Дівкою така була собі непоказна, а пішла заміж, тепер уже вматеріла. Н. Вол. у.
Чинитися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Дѣлаться, происходить; становиться. Чинилося те у давню давнину. МВ. ІІ. 61. Чоловік чинится, давний, медвідь — старий. Вх. Зн. 80. 2) Выдавать себя за кого. Він чиниться Христос, а йому грішка жінка ноги миє! як то так? — казали жиди. Канев. у.
Чорнокосий, -а, -е. Съ черной косой, черноволосый. Чорноока і чорнокоса мати. Морд. Оп. 54.
Штиркати, -ка́ю, -єш, гл. = штрикати.
Нас спонсорують: