Губе́рець, -рця, м. Губернскій чиновникъ. Ой до мене губерець підсипавсь.
Канонадити, -джу, -диш, гл. Стрѣлять изъ пушекъ. На турчина бив нею, канонадив.
Катувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Казнить, наказывать плетью рукой палача. Уже ж тую Яковову жінку три попи ховають, а Якова з тею удовою три кати катують.
2) Пытать.
3) Истязать, бить, мучить сильно. Буду бити, буду катувати. Ще день Украйну катували ляхи скажені. Катувала, мордувала, та не помагало: як маківка на городі Ганна розцвітала. Колись (пани) били, катували, посторонками в'язали.
Лиси́ччин, -на, -не. Принадлежащій лисичкѣ. Дак лисиччина дочка й каже...
Плутаниця, -ці, ж. Путаница, вздоръ, чепуха. Плутаницю плутав мені таку, що зовсім не до ладу.
Повибивати, -ва́ю, -єш, гл.
1) Выбить (о многихъ). Ви мені очі повибиваєте.
2) Перебить (многихъ). Такого народу повибивали під ту війну.
3) Окончить барабанить (на многихъ барабанахъ). Дівчинонька кріпко полюбила, козаченька рано не збудила, що в барабани да повибивали, у жоломійки да повигравали.
Поріб'я, -б'я, с. = поребрина.
Трахтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Спорить, препираться. Оце, Карпе, за твою сусідку трахтувалися.
Хоха, -хи, ж. Страшилище, пугало, которымъ пугаютъ дѣтей. оце́ хо́ха! — говоритъ на странно одѣтую или странно повязанную женщину.
Чортисько, -ка, м. Ув. отъ чорт.