Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

приплошистий

Приплошистий, -а, -е. Плоховатый. Жито приплошисте. Вх. Лем. 456.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПЛОШИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПЛОШИСТИЙ"
Ганиж, -жу = ганус Вх. Пч. II. 34.
Напали́ти, -ся. Cм. напалювати, -ся.
Неприпинний, -а, -е. 1) Неудержимый, неукротимый. 2) Безпрепятственный.
Піддерти Cм. піддирати.
Поборець, -рця, м. = побірець.
Поливайка, -ки, ж. Лейка для поливки. Лохв. и Нѣжин. у.
Порозриватися, -ва́юся, -єшся, гл. Разорваться (о многихъ предметахъ, о многихъ разрывахъ на одномъ предметѣ).
Принамний, -а, -е. Пригодный? способный ? Він у мене геть то принамний до писання. Гаразд пише: од його аби хто прочита. Лебед. у.
Слуп, -па, м. 1) Столбъ. Харьк., Кіев. Подол. 2) Полоса воловьей выдѣланной шкуры вдоль спины, идущая на подошвы. Волч. у. Ум. слупе́ць, слупик, слупчик.
Харцизство, -ва, с. Грабежъ, разбой. Чума, война, харцизство, голод. Котл. Ен. ІІІ. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИПЛОШИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.