Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

припічок

Припічок, -чка, м. 1) Шестокъ (въ кухонной печи). Чуб. VII. 381. Вас. 193. На припічку жар. Мет. 16. Піч наша регоче, коровая хоче; а припічок усміхається, коровая сподівається. Мет. 164. 2) Лежанка. Мати сидить на припічку. Рудч. Ск. І. 182. А дитина на припічку росквакалася. Чуб. V. 635.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 432.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПІЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРИПІЧОК"
Гадра, -ри, ж. Баба-яга, сварливая баба. Вх. Зн. 9.
Довба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. 1) Ковыряться. 2) Копаться, рыться. Все в кишені довбавсь. Кв. І. 9.
Женти́чник, -ка, м. Употребляющій въ пищу сыворотку. Вх. Зн. 17.
Зух, -ха, м. Молодець, молодчина, удалецъ. Дали мені капелюх, уже тепер вояк зух. Гол. І. 143.
Коловатиця, -ці, ж. 1) = коловатень. 2) Вертячка, веретенница (овечья болѣзнь). Желех.
Нороцовий, норцови́й, -а, -е. Испорченное вм. марцовий, мартовскій. ЗОЮР. І. 203. Мет. 378.
Покопити, -плю, -пиш, гл. Собрать, сложить въ копи. Г. Барв. 146. Покосили, погребли, а покопити — ні. Мнж. 166. Ми своєму пану ізробили славу: ой ми сіно покопти, вечеряти заробили. Н. п.
Прокувати, -ку́ю, -єш, гл. Прокричать (о кукушкѣ). Зацвіли вишні, прокувала сива зозуля. МВ. І. 140.
Скаженість, -ности, ж. Бѣшенство. Желех.
Тютюняка, -ки, м. Ув. отъ тютюн. Табачище. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРИПІЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.