Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

протопопша
протоптати
проторг
проторгувати
проторохтіти
проторувати
проточина
проточити
проточний
протратити
протремтіти
протримати
протринькати
протрубити
протрусити
протруситися
протрухлявіти
протрухнути
протрясти
протрястися
протряхати
протупати
протупотіти
протурбуватися
протурготіти
протурити
протуркати
протуркотати
протуркотіти
протурчати
протуряти
протьохкати
протюкати
протюпати
протяг
протягати
протягатися
протяглий
протягом
протягти
протяжний
проучати
профатний
професор
професорівна
професорка
професорство
професорський
професорувати
профіт
прохававкати
прохажка
прохазяйнувати
прохалавкнути
прохальний
прохамаркати
проханий
прохання
прохапуватися
прохарамаркати
прохарчити
прохарчитися
прохарчування
прохарчувати
прохарчуватися
прохатарь
прохати
прохатися
прохач
прохватень
прохвистати
прохворіти
прохворостити
прохвостиця
прохилити
прохиляти
прохід
прохідка
прохідний
прохіра
прохірний
прохірство
прохлипати
прохлюпатися
прохмелитися
прохмелятися
проходжати
проходжуватися
проходити 1
проходити 2
проходитися
проходка
прохожалий
прохожий
прохожуватися
прохолода
прохолодати
прохолоджати
прохолоджатися
прохолодний
прохолодно
прохолонути
прохолоняти
прохопитися
прохоріти
прохракати
прохрипіти
прохукати
прохукувати
прохурманувати
прохухати
прохуховувати
процарювати
процвенькати
процвиндрити
процвиндрювати
процвірінькати
процвірчати
процвісти
процвіт
Вурдяний, -а, -е. — пироги́. Пироги съ вурдою. Вх. Зн. 8.
Дзвонари́ха, -хи, ж. Жена звонаря.
Зазолоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Зазолотиться. Зазолотились і верхів'я дерев по лісах. Кв. І. 30.
Кислота, -ти, ж. Кислота. Кислотою взятись. Покрыться кислымъ. Як не вимиєш довго глечика після молока, то він через день кислотою візьметься. Волч. у.
Ле́гшати, -шаю, -єш, гл. Становиться легче. Оці вірші віршую я для себе, братія моя: мені легшає в неволі, як я їх складаю. Шевч. 442.
Одночасно нар. 1) Одновременно. 2) Современно (съ чѣмъ).
Позчіплювати, -люю, -єш, гл. Сцѣпить одно съ другимъ (во множествѣ).
Пошиб, -бу, м. Впечатлѣніе, вліяніе. Гарячий пошиб перших любощей. Мир. ХРВ. 393. Невідомі місця, котрі довелось Грицькові вперше переходити, люде, яких йому лучалося стрічати, — все це мало незвичайний пошиб на парубка: на все те він дивився, рота роззявивши. Мир. ХРВ. 67.
Хвастун, -на, м. Хвастунъ, хвастливый человѣкъ. Ном. № 2572. Хвастун іде — земля гуде, тин розлягається; на хвастуні свити нема, він величається. Н. п.
Черсак, -ка, м. 1) Раст. a) Dipsacus laciniatus. Шух. I. 21. б) мн. Amygdalus nanna L. ЗЮЗО. I. 111. 2) Горшокъ. Шух. I. 101.
Нас спонсорують: