Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плас
пласт
пластати
пластів'я
пластовень
пластовець
пластовик
пластовнистий
пластововний
пласток
пластувати
пластун
пластунець
пластунство
пластунський
плат
плата
платати
платва
платина
платити
платитися
платіж
платіжний
платка
платний
платовка
платок
плаття
платтяний
платтяниця
платянка
плаха
плахітка
плахіття
плахотка
плахта
плахтина
плахтяний
плац
плач
плачинда
плачливий
плачний
плачно
плачущий
плашкуватий
плащ
плащаниця
плащечок
плащина
плащок
плащуватий
плева
плеканий
плекатарка
плекати
плекачка
плекун
племенник
племенниця
племіння
племня
племфа
плем'я
плем'я 2
пленида
плениця
пленіпотент
плентати
плентатися
плескавиця
плескана
плесканка
плескання
плескати
плескатий
плескатися
плескач
плесковатий
плесно
плеснути
плеснутися
плесо
плести
плестися
плетеник
плетениця
плетиця
плетінка
плетіння
плетінь
плетка
плетюга
плетюх
плетянка
плехатися
плецанка
плець
плечастий
плече
плечевий
плеченько
плечико
плечинда
плечистий
плечиці
плешень
плешня
плещук
плив
пливати
пливсти
пливушки
плиг! I
плиг II
плигання
плигати
плигнути
плигом
Безматерній, -я, -є. Лишенный матери, сирота безъ матери. І не одну безматірню дитину від болести лихої рятувала, збірала сирот в затишну хатину. К. Бай. 138.
Відгомін, -мону, м. Отзвукъ, отголосокъ. Запізнений відгомін гайдамацького гомону. Г. Барв. 27.
Гетьма́н, -на, м. Гетманъ. Без гетьмана військо гине. Ном. №751. Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, що з ляхами із мостивими панами у Білій Церкві замирив. АД. II. 110. Ум. гетьманонько. К. ПС. 21.
Зата́кати, -каю, -єш, гл. Начать поддакивать.
Напе́рсток, -тка, м. 1) Наперстокъ. 2) Желѣзное кольцо, которымъ коса прикрѣпляется къ косовищу.
Помутнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Помутиться. Веселі думки помутнилися. Мир. Пов. І. 134.
Ростріскатися, -каюся, -єшся, гл. Растрескаться, расколоться. Той гніздюк так і росплився по черіні і ростріскавсь. Г. Барв. 323.
Схопити, -ся. Cм. схоплювати, -ся.
Токма 2 нар. 1) Тѣмъ болѣе. Підіть, а ще токма такому любому товаришу послужити. Федьк. Пов. 23. 2)не. Ужъ не.... Більше ти на мене токма за се не будеш гніватися. Федьк. Пов. 19. 3) міня́тися токма. Мѣняться вещь на вещь безъ придачи. Н. Вол. у. Та хоч би ж мінялося токма, а то безпремінно потребує з тебе й додачі. Кобел. у.
Харч, -чу, м. и -чі, ж. Харчи, съѣстные припасы, кормъ. Наймися, наймитку, у мене, а я у попа — для луччої харчі. Ном. № 10336. Гей вже наші, наші сіромахи. без харчів помарніли. Грин. ІІІ. 595. на бо́жій харчі бути, рости. Быть вскормленнымъ, воспитаннымъ въ чужой семьѣ. А сотник був собі багатий, то в його, знаєте, росло на Божій харчі, за дитину, чиєсь байстря. Шевч. 492.
Нас спонсорують: