Вимочувати, -чую, -єш, сов. в. вимочити, -чу, -чиш, гл. Вымачивать, вымочить.
Виношувати, -шую, -єш, сов. в. виносити, -шу, -сиш, гл.
1) Выносить, повыносить. Носить та й носить, та насилу виносила. Який батько, такий син, — виносили з діжки сир.
2) Пронашивать, проносить.
3) Изнашивать, износить.
Ганьбити, -блю, -биш, гл. = ганити. Нащо ганьбити чоловіка?
Дев'я́тий, -а, -е. Девятый. Темрява сталася до години дев'ятої.
Дя́чити, -чу, -чиш, гл. = дя́кувати. Не знав, чим дячить сироту.
Зда́лий, -а, -е. = здатний.
Ложи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Ложиться. Білу постіль стелила, сама ся спати дожила.
Прикутий, -а, -е. Прикованный. Прикутий до стовпа.
Програ, -ри, ж. Проигрышъ. Ровен. у. Люби ігру, люби й прогру.
Хідлі, -лів, м. мн. Ходули. Паничі учаться на хідлях ходити.