Будище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ поташный заводь.
Вечеряти, -ряю, -єш, гл. Ужинать. Трейчі на день попас маю: а снідаю й обідаю, полудную й вечеряю.
Відповіддя, -дя, с. Слово это впервые появилось въ фальсифицированной думѣ «Битва Чигиринская», опубликованной Срезневскимъ въ первой части «Запорожской Старины» стр. 86 въ такой формѣ: Тільки святий Бог наших не забував, на великі зусилья на вітповітьї держав. Значеніе слова здѣсь неясно. Максимовичъ въ сборникѣ 1849 г. исправилъ: На великі зусилья, на відповідья держав (стр. 53) и далъ переводъ: отвѣтъ, отпоръ.
Згу́ба, -би, ж. 1) Потеря. Чия згуба, того гріха повна губа. 2) Гибель, погибель. Оцей дощ — згуба. На згубу людей не можно в завод гнати. Де він робе мені на сухоту та на згубу.
Нерозважний, -а, -е. 1) Неутѣшный. Плакала нерозважними дрібними сльозами.
2) Неразсудительный, легкомысленный. Нерозважний дячище на підмову дався.
Пооблапувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и облапати, но во множествѣ.
Рубаний, -а, -е. Рубленный. Рубаних дров уже трошки зосталося, — треба вже рубати. Рубана рана. Рана отъ сабли или другого подобнаго рубящаго оружія. Маю я на собі девять ран — рубані широкі, а читирі — стреляні глибокі. рубаний коло́дязь = рублений колодязь. Ой в рубанім колодязі.... там дівчина воду брала.
Співанка, -ки, ж. Пѣснь. Не співанку я співала. Ум. співаночка.
Хаптурництво, -ва, с. Взяточничество, собираніе поборовъ.
Щедрувальниця, -ці, ж. = щедрівниця.
