Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плат

Плат, -та, м. 1) Несколько аршинъ (5 — 6) бѣлаго тонкаго полотна, которымъ завиваютъ новобрачной на свадьбѣ голову. Чуб. IV. 676. 2) Платокъ. Скажу собі зав'язати з платом головочку: Гол. III. 385. 3) Лоскутъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 192.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАТ"
Вижлиця, -ці, ж. Лягавая собака.
Вузлик, -ка, м. 1) Ум. отъ вузол. 2) Комокъ сбившейся глины. Глину на горшки треба розміщувать, бо в ній є вузлики, — так як камінці. Екатер. у. (Залюбовск.). Ум. вузличок.
Жегна́ти, -на́ю, -єш, (кого), гл. Прощаться съ кѣмъ. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала. Гол. VI. 290.
Перекульгати, -га́ю, -єш, гл. Пройти хромая.
Перецінити Cм. перецінювати.
Питущий, -а, -е. Пьющій.
Покотистий, -а, -е. О дорогѣ: укатанный. Покотиста дорога. Черк. у.
Приручати, -ча́ю, -єш, сов. в. приручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить. Кому ж ти мене, мій батечку, приручаєш? Мил. 180. Покидаєш мене, серденятко моє! Ой кому ж ти приручаєш? Мет. 25.
Продармувати, -му́ю, -єш, гл. Пробыть безъ употребленія.
Таця, -ці, ж. 1) Подносъ. К. МБ. XI. 147. Кругом стін полиці, а на тих полицях срібні, золоті і кришталеві кубки, коновки, пляшки, таці. К. ЧР. 38. 2) Дика таця. Раст. Senecio umbrosus W. et Kit. Шейк. Ум. тацька, тацечка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.