Вата́г, -га, м. 1) = ватажок. Виходило з зеленого гаю сорок чоловік розбою, попереду ватаг молоденький на воронім коню. Він за ватага в заброді разом був три годи. 2) Старшій надь пастухами. Ватаг — найстарший в полонині (при пастьбѣ скота); він порядкує там усім: людьми, маржиною, молоком.
Волосувати, -сую, -єш, гл. Таскать за волосы. Він так мене волосував, що й на голові нічого не лишилось.
Гишпанець, -нця, м. Испанецъ. Индиком ходить там гишпанець.
Гніздитися, -зджуся, -дишся, гл. Гніздиться. Яструбам з орлами не тутка гніздитись.
Єди́нчик, -ка, м. Ум. отъ єдине́ць.
Жбух! меж. обозначающее вливаніе чего-либо сразу въ большомъ количествѣ.
Лоба́нець, -нця, м. Иностранная золотая монета. То не червінці, а лобанці.
Осетрина, -ни, ж. Осетрина. Чорнявая, білявая на вечерю просить... що на рибу осетрину, на білу перину.
Пішка, -ки, ж. = піхурка.
Пом'яшкурити, -рю, -риш, гл. Измять, намять.
