Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

титульний

Титульний, -а, -е. Сплошь прописной. титульні букви. Канитель (типогр.) Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 263.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИТУЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТИТУЛЬНИЙ"
Безприхильний, -а, -е. Безпріютный, одинокій. За батька був убогим, безприхильним. К. Іов. 62.
Гавановий, -а, -е. Темно-желтый. КС. 1891. V. 196.
Глобувати, -бу́ю, -єш, гл. Обижать кого. Желех. Причинять кому боль, непріятность. Він мене глобує. Вх. Зн. 11.
Доли́нистий, доли́нча́(с)тий, -а, -е. Низменный.
Иначий, -а, -е. = инчий. Треба иначий купить хамут, бо сей тісний коневі. Що все тута не по нашому, що все тута по иначому. Грин. III. 493.
Карниз, -зу, м. Карнизъ. Стояла палата хороша, висока, убрана в карнизи. Левиц. І.
Незбіраний, -а, -е. О молокѣ: цѣльное. Хотин. у.
Піваркушевий, -а, -е. Полулистовой. Желех.
Повідстрявати, -ряємо, -єте, гл. Отстать, отступиться (о многихъ).
Рокиточка, -ки, ж. Ум. отъ рокита.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТИТУЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.